Прогноз ситуації з ментальним здоров’ям населення України в період війни та у післявоєнний період
Драматичні сцени та зображення воєнних дій доступні зараз кожному громадянину в Україні і за її межами. Страх і невизначеність, створені війною, ймовірно, матимуть тривалий вплив на психічне здоров’я населення, як на активних учасників конфлікту, так і на тих, хто спостерігає здалеку.
Майже половина мігрантів виявляють ознаки порушень ментального здоров’я, переважно тривожних, депресивних, стресових розладів, у тому числі часткового або повного ПТСР. Директор Інституту психічного здоров’я Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця на сторінках видання «Здоров’я України» №21 2024 року представив модель розвитку ситуації з ментальним здоров’ям населення України з урахуванням сьогоднішніх реалій і прогнозу на майбутнє (https://health-ua.com/multimedia/userfiles/files/2024/ZU_21_2024/ZU_21_2024.pdf).
Ще у вересні 2022 року Інститут соціальної та політичної психології Національної академії педагогічних наук України повідомляв, що понад 90% опитаних громадян країни мали прояви хоча б одного із симптомів ПТСР, а 57% громадян перебували у зоні ризику його розвитку.
Психогенні розлади під час воєнних дій займають особливе місце у зв’язку з тим, що можуть одночасно виникати у великої кількості людей. Цим визначається необхідність оперативного оцінювання стану потерпілих, прогнозу розладів, які виявляються, а також проведення всіх можливих корекційно-лікувальних заходів. Станом на кінець 2022 року курс навчання «Ведення поширених психічних розладів на первинному рівні медичної допомоги з використанням керівництва mhGAP» пройшли 1,2% фахівців - сімейних лікарів, педіатрів, терапевтів, фельдшерів, медичних сестер/братів. Сертифікати про закінчення лише за перший місяць отримали понад 17 тис. медпрацівників, але надалі потреба в підготовлених фахівцях значно зросте, адже поширення психічних розладів унаслідок війни продовжиться і після її закінчення.
За оцінками експертів, 40-50% населення потребуватимуть психологічної допомоги. У певних групах населення кількість таких людей становитиме: серед військових і ветеранів - 1,8 млн, людей старшого віку - 7 млн, дітей і підлітків - близько 4 млн. Прогнозована потреба в допомозі з питань психічного здоров’я на первинній ланці медицини – 27 млн звернень. Близько 3-4 млн українців матимуть певний розлад психічного здоров’я помірної або тяжкої форми. За розрахунками Міністерства охорони здоров’я України, 3,5 млн осіб потребуватимуть терапії та супроводу лікарів-психіатрів, а близько 800 тисяч – медикаментозного лікування. Втрати від проблем, пов’язаних із психічним здоров’ям, можуть сягати 4-5% ВВП.
Тривожні стани запускають довготривалу пам’ять в головному мозку. Хронізація нелікованого ПТСР може зумовити зростання серцево-судинної й онкологічної патології. Вразливість до стрес-асоційованих розладів, у тому числі ПТСР, імовірно, торкнеться 25% наступного покоління. Люди можуть подолати наявний стрес, розвиваючи механізми нейтралізації дистресу війни. Щоб не травмувати ще ненароджених дітей, потрібно забувати травматичні події. Травмований батько передає нащадкам генетичну схильність до надмірного травматичного переживання, аж до ПТСР. Психосоціальна реакція індивіда на війну зумовлена суб’єктивною оцінкою значення війни, а отже, залежить від здатності впоратися, адаптуватись. Значний вплив на подолання стресу, спричиненого війною, має культура піклування про своє ментальне здоров’я, на що спрямована Всеукраїнська програма підтримки ментального здоров’я «Ти як?». На сьогодні важливим завданням для громадського здоров’я є протидія негативним наслідкам післястресових розладів і пом’якшення тих, що виникли.