Види безбар'єрності

Фізична безбар'єрність – це більше, ніж просто пандуси. Це, коли усі об’єкти фізичного оточення доступні для всіх соціальних груп незалежно від віку, стану здоров’я, інвалідності, майнового стану, статі, місця проживання та інших ознак.

Наявність ліфтів, широкі дверні отвори, відсутність турнікетів-вертушок, зручно розташовані кнопки, поручні у вбиральнях, на сходах, ліфтах, дублювання ключових написів шрифтом Брайля, тактильні плитки, контрастні написи – це лише мала частина елементів безбар'єрного середовища.

Фізична безбар'єрність передбачає створення середовища, де суспільний простір фізично доступний для кожного громадянина, включаючи людей з обмеженою мобільністю шляхом упровадження принципів універсального дизайну. Безбар’єрність – це норма, яка має бути закріплена на рівні кожної громади.

Саме з цією метою була затверджена Нацстратегія безбар’єрності, ініціатором розробки якої виступила перша леді Олена Зеленська. А трохи згодом Уряд ухвалив відповідний План заходів на виконання Стратегії у найближчі роки.

У документ увійшли і першочергові заходи з досягнення фізичної безбар’єрності, запропоновані Мінрегіоном. Тож першочергово у цій сфері заплановані наступні зміни:

 Удосконалення державних будівельних норм, які стосуються інклюзивності будівель і споруд, закладів освіти та закладів дошкільної освіти, а також об’єктів благоустрою. Це потрібно для того, щоб кожен новий об’єкт соціальної інфраструктури був зведеним без бар’єрів.

 Запровадження нових стандартів доступності об’єктів фізичного оточення, зокрема медзакладів, громадських будівель та об’єктів культурної спадщини.

 Гармонізація стандартів доступності, ергономічності та зручності побудованого середовища та забезпечення їх відповідністі міжнародному досвіду досягнення безбар’єрності фізичного простору.

 Забезпечення контролю за дотриманням вимог будівельних норм та посилення відповідальності за їх порушення.  Регулярне проведення моніторингу безбар’єрності соціально важливих об’єктів.

Спеціалісти КП ШЕУ Дарницького району проводять роботи із підвищення рівня безбар'єрності пішохідних зон.

Інформація про виконання у 2024 році робіт щодо пониження бортового каменю тротуарів і пішохідних доріжок, згідно із затвердженими адресними переліками, першочергового впровадження безбар’єрних маршрутів від закладів охорони здоров’я, закладів соціального захисту та центрів надання адміністративних послуг до найближчих зупинок громадськогo транспорту Дарницького району, пониження бордюрів в місцях перетину пішохідних доріжок і проїздів, а також встановлення пандусів-в’їздів у будинок згідно з ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд».

Динамічний звіт


Детальніші результати у рубриці "Впровадження безбар’єрних рішень у Дарницькому районі" 

Безбар’єрний доступ до держпослуг — один із пріоритетів Мінцифри. Завдяки Гіду з держпослуг людям не потрібно зайвий раз контактувати з представниками держустанов, щоб “просто запитати”. Вся необхідна інформація про те, як отримати понад 1800 послуг, вже доступна на Гіді.

Для вашої зручності підготували добірку найнеобхідніших держпослуг для людей з інвалідністю, дітей з інвалідністю та людей, що піклуються про них.

Людям з інвалідністю:

• Посвідчення
• Соціальна допомога людям з інвалідністю з дитинства
• Взяття на облік для забезпечення санаторно-курортним лікуванням та путівками
• Довідка для отримання пільг тим, хто не має права на пенсію чи соціальну допомогу
• Грошова компенсація замість санаторно-курортної путівки
• Грошова компенсація на бензин, ремонт, технічне обслуговування автомобілів та транспортне обслуговування
  
• Направлення до реабілітаційних установ
  
• Направлення на забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації

Дітям з інвалідністю:

• Соціальна допомога
• Направлення до реабілітаційних установ
  
• Направлення на забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації

Людям, що доглядають за особами з інвалідністю:

• Надбавка на догляд
• Грошова допомога тим, хто проживає разом із людиною з інвалідністю І чи II групи внаслідок психічного розладу, на догляд за нею
• 
  

Не розумієте, як взаємодіяти з людьми, які мають бойовий досвід?

Отримайте поради, які допоможуть вам діяти коректно та з повагою в інтерактивному симуляторі, що був створений до освітнього серіалу «Люди з досвідом війни. Гідність. Взаємодія».

Наприклад:

• - серед ночі ви прокидаєтеся від того, що ваш партнер, який повернувся з фронту, сильно штовхнув вас. Він теж прокинувся, але не усвідомлює, що знаходиться вдома, і продовжує «воювати», як це було у сні. Як діяти далі?
• - на роботі колега ветеран або ветеранка починає жартувати на моторошні теми, такі як смерть, травми, війна. Як відреагувати?

Симулятор запропонує декілька варіантів дій та надасть пояснення експертки, — це допоможе зрозуміти, як ваша поведінка зможе вплинути на вашу взаємодію з людину з досвідом війни.

Пам'ятайте, що досвід кожної людини є унікальним та потребує індивідуального підходу. Якщо ви не впевнені, як діяти правильно, будьте щирими, толерантними та не бійтеся ставити питання.

• Більше інформації, що допоможе коректно взаємодіяти з ветеранами та ветеранками шукайте в освітньому серіалі «Люди з досвідом війни. Гідність. Взаємодія», який можна переглянути на платформі Дія.Освіта та на YouTube-каналі «Ти як?»
• Освітній серіал створено з ініціативи Мінцифри у межах комунікаційної кампанії «Ти як?» Всеукраїнської програми ментального здоров’я, яка впроваджується за ініціативою першої леді Олени Зеленської. Проєкт є продовженням однойменного розділу

«Довідника безбар’єрності» https://bf.in.ua/— гіда з коректної комунікації — та реалізується за підтримки Координаційного центру з психічного здоров’я КМУ, ГО «Безбар’єрність» та компанії Visa — учасниці спільноти «Бізнес без бар’єрів».

Цифрові трансформації стають людиноцентричними, щоб кожен без винятку міг інтегруватися онлайн без бар’єрів.

Перша леді Олена Зеленська на Diia Summit – масштабному заході від Міністерства цифрової трансформації України – розповіла про нові опції платформи Дія у напрямі безбар'єрності. Це, зокрема:

1. Нова сторінка «Дія. Бізнес без бар’єрів».
   Коли два роки тому з’явилася спільнота «Бізнес без бар’єрів», її учасники, українські та міжнародні компанії, вирішили ділитися досвідом саме на порталі «Дія». І представили тут успішні кейси:

• як створювати робочі місця та інтегрувати в колектив людей з інвалідністю;
• як подолати вікові та гендерні обмеження, організувати умови для рівного батьківства.

Тут зібрані дослідження, практики, відеошпаргалки, успішні кейси, гайди – із чого почати та як рухатися далі компанії, яка візьме цінності безбар’єрності за основу своєї діяльності.

2. Новий розділ «Дія. Безбар’єрність», який має з’явитися у березні цього року. Він спростить комунікацію з державою для літніх людей, людей з інвалідністю та інших груп населення, для яких раніше держпослуги не завжди були зручними й дружніми.

Адже зараз, коли запроваджується безбар’єрність на всіх рівнях – від будівництва пандусів до доступності робочих місць, дуже важливо, щоб жодних перешкод не було й на цифровому рівні. «Держава у смартфоні» має бути максимально дружньою до будь-якого користувача, зокрема літніх людей, людей з інвалідністю.

На «Дія. Безбар’єрність» буде доступно викладено інформацію, як отримати пільги, послуги, документи, допомогу, дізнатися про свої права та можливості.

Розділ буде містком, а в цьому випадку доречно сказати – зручним пандусом між онлайн- і офлайн-сервісами держави для тих, хто цього особливо потребує.

Дія. Безбар’єрніст

Дія.Цифрова освіта

Віталій Кличко: Столиця запустила Мапу доступності міських об’єктів, представлену в застосунку Київ Цифровий

Мер столиці Віталій Кличко взяв участь у першому засіданні Ради безбар’єрності Києва, де, зокрема, презентували мапу доступності об’єктів міста. Вона представлена онлайн у застосунку Київ Цифровий.

«Мапа об’єднує дані як про муніципальні, так і про приватні об’єкти в частині наявності безбар’єрного входу, тактильних та акустичних засобів, можливості паркування. Наразі на Мапу нанесли вже понад 1200 об’єктів. І ми будемо її постійно доповнювати», – сказав мер Києва.

Він підкреслив, що столиця вже не перший рік працює над системою доступності. Одним із найбільш успішних прикладів є мережа Центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП), яка налічує 25 безбар’єрних локацій. Починали із фізичної безбар’єрності цих закладів, якими користуються всі: люди з інвалідністю, люди старшого віку, матері з маленькими дітьми та візочками. Потім впровадили інформування шрифтом Брайля, навчання адміністраторів жестовій мові, запровадження електронної черги як елемента цифрової безбар’єрності.

Ще одна мережа безбар’єрних закладів – Vcentri HUB. Це 5 центрів (до кінця року буде 7), де, окрім фізичної безбар’єрності, втілені принципи інформаційної та економічної.

«Сьогодні в місті 100% комунальних автобусів та тролейбусів – із низькою підлогою, тобто адаптовані для потреб людини в кріслі колісному або людей з дитячими візками. 12 станцій метро є повністю безбар’єрними, інші – частково. І робота над їх облаштуванням триває. Тільки протягом 2024 року на майже 300 пішохідних переходах понизили бортовий камінь. Цього року запланували встановити тактильну навігацію та пониження на 400 об’єктах», – розповів Віталій Кличко.

Також місто цифровізує послуги через застосунок Київ Цифровий. Столиця першою в Україні запустила Портал Захисників та Захисниць, через який за кілька хвилин можна оформити 11 соцпослуг, зокрема й виплати військовим від міста у зв’язку з пораненням. А також щорічну та щомісячну матеріальну допомогу родинам загиблих, зниклих безвісти та тих, хто перебувають у полоні.

У столиці запустили Мапу доступності об’єктів, яка допоможе киянам орієнтуватись у безбар’єрності міських закладів – Марина Хонда

У Києві запустили Мапу доступності об’єктів міста. Ознайомитись із нею вже можна в застосунку Київ Цифровий. Про це йшлося на першому засіданні Ради безбар’єрності у місті Києві.

«Це ще один крок до цифрової безбар’єрності у столиці. Мапу доступності розробили за ініціативи мера Києва Віталія Кличка. Вона представлена в застосунку Київ Цифровий і допоможе киянам орієнтуватись у безбар’єрності міських закладів. Для користування нею потрібно оновити застосунок. Після цього можна завдяки зручним фільтрам отримати детальну інформацію про той чи інший обʼєкт: адресу, години роботи, контактний телефон, тип доступності», – сказала заступниця голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Марина Хонда.

За її словами, Мапа містить інформацію про наявність безбар’єрного входу, тактильних та акустичних засобів тощо. Зокрема, на Мапі можна обрати необхідну категорію, наприклад, галузі здоров’я чи послуги, а також необхідний тип доступності: підйомник, тактильні покажчики чи місця на паркінгу для людей з інвалідністю тощо. Зараз на Мапу нанесено вже понад 1 200 об’єктів, і її постійно доповнюватимуть як муніципальними, так і приватними закладами.

«Київ працює над створенням безбар’єрного середовища, щоб у місті стало комфортно всім, а послуги й об’єкти були доступні. Звісно, на це потрібен час. Нині всі без винятку об’єкти ми будуємо, реконструюємо і ремонтуємо відповідно до норм безбар’єрності. До слова, в застосунку Київ Цифровий – понад 3,3 млн користувачів. І можливість потрапити на Мапу в цьому застосунку, безумовно, – додатковий стимул для бізнесу робити свої заклади доступними», – зауважила Марина Хонда.

Надати зворотний зв’язок щодо наповнення та функціоналу Мапи доступності можна через Контактний центр міста Києва: телефон 15-51, сайт https://1551.gov.ua/ або мобільний застосунок 15-51.

Інформація щодо впровадження в роботу національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в клубах Центру по роботі з дітьми та молоддю за місцем проживання Дарницького району м. Києва

До протоколу № 1 засідання Комітету забезпечення доступності осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до об’єктів соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації.

Анкета для опитування щодо доступності публічних послуг у сфері соціального захисту населення

Освітня безбар’єрність – рівні можливості та вільний доступ до освіти, зокрема освіти протягом життя, а також здобуття іншої професії, підвищення кваліфікації та опанування додаткових компетентностей

Реалізація освітньої безбар’єрності передбачає такі стратегічні цілі: можливість дорослих, молоді та дітей використовувати всі види та форми освіти;задоволення особливих освітніх потреб всіх учасників освітнього процесу; створення інклюзивного освітнього середовища. Звертаємо увагу, що стратегічним пріоритетом діяльності визначено захист прав здобувачів освіти на доступну якісну освіту, що реалізується шляхом надання можливості для навчання всім громадянам незалежно від віку та стану здоров’я, шляхом формування доступного освітнього середовища, в якому кожен може навчатися протягом життя. Освітня безбар’єрність – якісна освіта незалежно від віку, стану здоров’я та місця проживання.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо забезпечення доступності будівель, приміщень та іншої інфраструктури закладів освіти для маломобільних груп населення

Інформація для публікації Безбар’єрний простір: затверджено Методичні рекомендації щодо забезпечення доступності закладів освіти

кономічна безбар’єрність – це забезпечення умов та можливостей для працевлаштування та безперешкодного ведення підприємницької діяльності для абсолютно всіх суспільних груп.

Тобто всі громадяни незалежно від віку, статі, сімейного стану чи стану здоров’я мають умови та можливості для працевлаштування, отримання фінансових та інших ресурсів для заняття підприємництвом чи самозайнятістю.

Безбар’єрне середовище – це простір необмежених можливостей, в якому немає місця дискримінації та враховуються інтереси кожного. Наприклад, молоді люди, які не можуть влаштуватися на першу роботу за фахом, адже в більшості вакансій бар’єром є наявність досвіду. Або батьки маленьких дітей, для яких публічна інфраструктура далеко не завжди є доступною через відсутність, зокрема, пеленальних столиків та дитячих кімнат, пандусів та місць для залишення візків.

Крім того, до забезпечення безбар’єрності належить комплекс заходів і практик, які допоможуть працевлаштувати представників вразливих верств населення, зокрема осіб з інвалідністю, пенсіонерів, студентів без досвіду роботи, вагітних жінок і батьків у декреті. Серед них:

• впровадження програм професійної підготовки та кар’єрної орієнтації;
• навчання фінансової грамотності;
• розвиток підприємницької культури;
• надання консультаційної підтримки;
• створення додаткових можливостей для дистанційної роботи тощо.

Побудова безбар’єрного середовища повинна бути одним із основних принципів післявоєнної відбудови.

Більше про складові безбар’єрності та про усунення будь-яких бар’єрів для різних груп людей на всіх рівнях читайте в Довіднику безбар’єрності, створеному за ініціативою першої леді Олени Зеленської у співпраці з громадськими організаціями, правозахисниками, психологами, батьками, які виховують дітей з інвалідністю, українськими та міжнародними експертами.

Бізнес без бар’єрів

За посиланням ви можете ознайомитися з різноманітними методологіями, інструментами та прикладами як створити безбар’єрне робоче середовище.

Посилання: https://business.diia.gov.ua/business-without-barriers

Власна справа

Грантова програма для підтримки створення нового бізнесу та розвиток існуючих проєктів

Посилання: https://diia.gov.ua/services/grant-na-vlasnu-spravu

Гранти для ветеранів та їх сімей

Заявку на отримання гранту можуть подавати учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни та члени їх сімей.

Посилання: https://diia.gov.ua/services/grant-dlya-veteraniv-ta-chleniv-yihnih-simej

Ваучер на навчання

Ваучер дає змогу окремим категорія громадян безоплатно підвищити кваліфікацію або отримати нову професію за затвердженим Міністерством економіки. 

Посилання: https://www.dcz.gov.ua/profnavch/voucher

Компенсація за облаштування робочого місця особи з інвалідністю

Програма, яка стимулює роботодавців до працевлаштування осіб з інвалідністю та створення для них гідних умов праці.

Посилання: https://diia.gov.ua/services/kompensaciya-za-oblashtuvannya-robochogo-miscya-osobi-z-invalidnistyu

ПРЕЗЕНТАЦІЯ