Про вакцинацію дітей в Україні. Заплановані оновлення.

Вакцини мають вирішальну роль у профілактиці та контролі інфекційних та деяких неінфекційних захворювань (раку печінки, раку шийки матки), є основою глобальної безпеки охорони здоров’я і життєво важливим інструментом у боротьбі зі стійкістю патогенів до антимікробних препаратів. Імунізація, за визначенням ВООЗ, це процес, завдяки якому людина набуває імунітет або стає несприйнятливою до інфекційної хвороби, що зазвичай здійснюється шляхом введення вакцини. Імунна відповідь формується впродовж декількох днів або тижнів і є результатом штучної активної імунізації. На відміну від пасивної імунізації вона зазвичай формує стійкий імунітет унаслідок стимуляції імунної системи (Медична газета «Здоров’я України» 2025, №1).

Питання вакцинації регламентуються наказом МОЗ України від 16 вересня 2011 року

№595 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів» та наказом від 11 листопада 2019 року №2070

«Про внесення змін до Календаря профілактичних щеплень в Україні та Переліку медичних протипоказань до проведення профілактичних щеплень», Національний календар профілактичних щеплень передбачає імунізацію проти 10 захворювань: туберкульозу, гепатиту В, кору, епідемічного паротиту, краснухи, дифтерії, правця, кашлюку, поліомієліту, Hib-інфекції.

Сучасні реалії життя змушують переглянути Національний календар профілактичних щеплень. У відповідь на запит МОЗ України №26-04/42741/2-24 від 12 листопада 2024 року Національна технічна група експертів з питань імунопрофілактики розглянула актуальність змін до чинного Календаря профілактичних щеплень в Україні та надала опрацьовані пропозиції до зміни Національного календаря щеплень.

Запропоновані зміни наведено в таблиці.

Національний календар профілактичних щеплень із запланованими змінами

Згідно з рекомендаціями Національної технічної групи експертів з питань імунопрофілактики, в пологовому будинку новонароджені отримують щеплення лише проти туберкульозу, а вакцинація проти гепатиту В показана певним категоріям новонароджених, що наведено в документі. Вакцинація проти гепатиту В, кашлюку, дифтерії, правця, поліомієліту, інфекції, спричиненим Haemophilus influenzae типу b, проводиться одночасно. Вакцинація проти поліомієліту проводиться тільки інактивованою поліомієлітною вакциною (ІПВ), остання доза вводиться в 6 років. Вакцинація проти кору, паротиту та краснухи проводиться двома дозами КПК, але друга доза вводиться у віці 4 років (замість 6 років, що зазначено в попередньому Національному календарі). Вакцинація проти папіломавірусної інфекції стає обов’язковою для дівчат віком 12-13 років. Запропоновані зміни скорочують кількість візитів до лікаря щодо отримання вакцинації та кількість отриманих ін’єкцій під час одного щеплення, що є вагомим у дитячому віці. Збільшення кількості вакцин у Національних календарях різних країн спонукало науковців до розроблення комбінованих (полівалентних) вакцин. Пересторога батьків і медичних працівників щодо комбінованих вакцин була та залишається досить високою й сьогодні. Основною причиною є сумніви щодо відповіді імунної системи дитини на значну кількість одночасно введених антигенів і страх несприятливих подій після вакцинації полівалентною вакциною. Провідні світові імунологи довели, що імунна система може забезпечити відповідь специфічними антитілами на 107 антигенів. У статті наведені результати досліджень та оглядів літератури, які підтверджують високий профіль безпеки введення первинних серій комбінованих 6-валентних вакцин, відсутність негативного впливу на імунну відповідь.

В Україні зареєстрована 6-валентна вакцина Гексаксим® суспензія для ін’єкцій. Вакцина містить дифтерійний, правцевий, кашлюковий анатоксини, інактивований поліовірус, поверхневий антиген вірусу гепатиту В, полісахарид Haemophilus influenzae типу b. Гексаксим®, продемонстрував високі рівні серопротекції та профілю безпеки при використанні з іншими вакцинами без негативного впливу на імуногенність. Частота серйозних побічних реакцій становить не більше 6%.

Комбіновані вакцини забезпечують безпечну й ефективну стратегію для підвищення охоплення вакцинацією, спрощуючи графіки імунізації, зменшуючи час, проведений у медичних закладах, скорочуючи кількість візитів, що зумовлює зменшення адміністративних витрат. Дослідження довели, що зменшення кількості ін’єкцій мінімізує такі реакції, як біль у місці введення та лихоманка; покращує задоволеність батьків, що, своєю чергою, сприяє дотриманню програми вакцинації. З економічного погляду комбіновані вакцини можуть знизити витрати на лікування захворювань і потребу в госпіталізації та є важливим кроком до покращення вакцинації дітей, зменшення витрат на охорону здоров’я в довгостроковій перспективі.