Про сучасні аспекти профілактичного застосування вітаміну D у дітей
Вплив вітаміну D на здоров’я скелета широковідомий, але існують його біологічні позаскелетні ефекти. Рецептори вітаміну D були виявлені в більше, ніж 40 органах і тканинах організму (кишечник, нирки, кістки, імунні клітини, шкіра, серце та мозок). Розуміння позаскелетних ефектів вітаміну D призвело до оновлення рекомендацій щодо рівнів його споживання.
Вітамін D відіграє важливу роль у рості та ремоделюванні кісток остеобластами та остеокластами, є необхідним для підтримки гомеостазу кальцію, фосфору та магнію в організмі, регулюючи разом із гормоном паращитоподібної залози всмоктування їх в кишечнику та виділення нирками. Аліментарний рахіт на тлі дефіциту вітаміну D та/або дефіциту кальцію в раціоні харчування залишається значною глобальною проблемою громадського здоров’я. Хвороба впливає на здоров’я дітей, а його наслідки зберігаються у дорослому віці.
Клінічна настанова «Профілактика та лікування аліментарного рахіту», затверджена наказом МОЗ України №730 від 17 квітня 2023 року, представляє собою адаптовану для системи охорони здоров’я України версію глобального консенсусу Global Consensus Recommendations on Prevention and Management of Nutritional Rickets 2016 року, що був обраний Робочою групою як приклад найкращої практики надання медичної допомоги дітям з аліментарним рахітом. Метою Клінічної настанови, що ґрунтується на даних доказової медицини, є надання медичним працівникам рекомендацій щодо профілактики, діагностики та лікування аліментарного рахіту.
Визначення статусу вітаміну D базується на вимірюванні циркулюючої концентрації 25-гідроксивітаміну D (25(OH)D), а не на повністю активній формі вітаміну D - 1,25-дигідроксивітаміну D (1,25(OH)2D). Ризик аліментарного рахіту зростає при рівнях 25(OH)D нижче 30 нмоль/л. Враховуючи, що Клінічна настанова базується на доказах Глобального консенсусу, класифікація статусу вітаміну D на основі рівня 25OHD у сироватці крові наступна: достатній: >50 нмоль/л, недостатній: 30–50 нмоль/л, дефіцит: <30 нмоль/л. Це при умові адекватного споживання та засвоєння кальцію та фосфору, що не завжди може бути так.
Посилаючись на інші клінічні настанови щодо класифікації статусу вітаміну D та доведеного корисного позаскелетного ефекту концентрації 25(ОН)D у межах 75–125 нмоль/л на стан здоров’я дітей різного віку, Робоча група запропонувала таку класифікацію статусу вітаміну D: достатній: 75–125 нмоль/л (30–50 нг/мл); недостатній: 50–75 нмоль/л (20–30 нг/мл); дефіцит: нижче 50 нмоль/л (нижче 20 нг/мл).
Діагноз аліментарного рахіту встановлюється на підставі даних анамнезу, фізикального обстеження, біохімічних аналізів та підтверджується рентгенологічними дослідженнями. Ознаками аліментарного рахіту є гіпокальціємічні судоми, кардіоміопатія, що становить загрозу для життя, біль у кістках та м’язова слабкість, деформація кінцівок та кісток тазу, зубні аномалії, затримка росту та розвитку. Діти мають підвищений рівень переломів. Типовими лабораторними показниками при аліментарному рахіті є зниження рівня 25OHD, фосфору та кальцію у сироватці крові та кальцію у сечі. Важливим аспектом розвитку патології є фактор споживання кальцію з їжею, головним джерелом якого є молочні продукти.
Остеопороз – системне захворювання скелета, що характеризується зменшенням кісткової маси, порушенням мікроархітектоніки кісткової тканини, що призводить до підвищення крихкості кістки й ризику переломів. У промислово розвинутих країнах Європи хвороба вражає близько 30% жінок і 8% чоловіків віком старше 50 років. Хоча остеопороз зазвичай вважають розладом дорослих, стає все більш очевидним, що він може виникнути у дитинстві та підлітковому віці. Саме в ці вікові періоди відбувається мінералізація кісткової матриці та основне збільшення кісткової та м’язової маси, формування міцної опорно-рухової системи. У будь-якому віці недостатнє харчування, знерухомлення та відсутність фізичної активності є додатковими факторами ризику розвитку остеопорозу. За останні кілька десятиліть остеомо-роз у дітей стає все більш визнаним.
Факторами, що впливають на структуру та якість кісток, є генетична передумова, хронічні системні захворювання, м’язові розлади, порушення обміну речовин, а також застосування лікарських засобів. Якщо генетичні та набуті педіатричні захворювання кісток не лікувати, вони призводять до зменшення кісткової маси, деформацій і погіршують якість життя з потенційними довгостроковими наслідками.
Щодо профілактичної дози вітаміну D, більшість настанов рекомендують щоденне споживання в діапазоні від 400 до 600 МО/день. Міжнародна одиниця дорівнює 0,025 мкг вітаміну D. Що стосується профілактичної дози кальцію, в цілому настанови рекомендують добавки кальцію для дітей у діапазоні від 400 до 1150 мг на день.
Зведена схема профілактичних доз вітаміну D відповідно до різних рекомендацій
|
Вік пацієнта |
Рекомендована добова доза (МО/день) |
Рекомендована інтермітуюча доза |
Верхня допустима добова доза (МО) |
|
Немовлята |
400-600 |
- |
1000 |
|
Немовлята з 6 до 12 місяців |
600-800 |
- |
1000 |
|
Діти з 1 до 10 років |
600-1000 |
- |
2000 |
|
Підлітки з 11 до 18 років |
800-2000 |
25000 МО 2-5 тиж. |
4000 |
|
Дорослі з 18 до 75 років |
1000-2000 |
25000 МО 2-4 тиж. |
4000 |
|
Дорослі ≥ 75 років |
2000-4000 |
25000 МО 1-2 тиж. |
4000 |
Максимально допустимі значення для щоденної дози споживання вітаміну D становлять для пацієнтів у віці від 0 до 5 місяців 1000 МО, 6-12 місяців – 1400 МО, 1-10 років -2000 МО, 11-17 років – 4000 МО, дорослі (старше18 років) – 4000 МО, вагітні та жінки в період годування грудьми – 4000 МО.
Враховуючи сукупність даних про негативні наслідки для організму дефіциту вітаміну D, більш активна тактика щодо виявлення, профілактики та лікування недостатності кальциферолу має стати частиною щоденної практичної діяльності медичних працівників.