Всесвітній день зору

Всесвітній День зору започаткований Міжнародною Агенцією попередження сліпоти (The International Agency for the Prevention of Blindness, IAPB), відмічається в цьому році 10 жовтня, привертає увагу до важливості догляду за очима молодих людей.

Подія покликана мотивувати дітей любити свої очі, мати всю необхідну інформацію для захисту очей і, головне, усвідомлено вживати заходів, необхідних для догляду за своїм зором – від скорочення часу перед екраном і важливого перебування на вулиці до звернення за допомогою при будь-яких захворюваннях і дискомфорті. Діти мають звільнитись від соціальної стигми регулярного проходження діагностичних процедур, носіння окулярів, інших корекційних методів лікування. Це критично важливо для отримання освіти і успішного майбутнього життя дитини, а також економічного потенціалу держави.

Фахівці Національного університету охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика та Київської міської клінічної офтальмологічної лікарні «Центр мікрохірургії ока» здійснили ретроспективний аналіз офіційних статистичних звітів Центру медичної статистики МОЗ України з 2003 до 2017 року щодо динаміки формування показників частоти виявлення порушення функцій зору у дітей різного віку.

Відомо, що в дитинстві надмірне зорове навантаження, пов’язане з початком і завершенням навчального процесу для здобуття середньої освіти, стає важким викликом для функціонування несформованого дитячого зорового аналізатора.

Дослідження медико-статистичної звітної документації МОЗ України за п’ятнадцяти-річний період виявило закономірності збільшення показників поширеності хвороб ока із зростанням віку обстежуваних дітей. Питома вага поширеності хвороб ока серед дітей 0–6 років у 2017 році становила 3,0%; у віковій групі дітей 7–14 років – 6,0%; а серед дітей 15–17 років – 8,0%.

Динаміка поширеності хвороб ока та його придаткового апарату серед дітей 0–6 років характеризувалася зменшенням на 19,27% значень показника з 61,5 у 2003 році до 49,65 на 1000 дітей відповідного віку у 2017 році. Найбільша питома вага в цій віковій групі традиційно належала запальним захворюванням передньої поверхні ока, кон’юнктивітам. Питома вага косоокості у структурі поширеності хвороб ока та його придаткового апарату серед дітей 0–6 років не перевищувала 10,0%. Питома вага аномалій рефракції, зокрема міопії, також не перевищувала 10%.

У віковій групі молодших підлітків віком 7–14 років відбулося помірне зростання показника на 3,37% з 103,7 у 2003 році до 107,19 на 1000 дітей відповідного віку у 2017 році. Структура поширеності хвороб ока та його придаткового апарату серед дітей віком 7–14 років суттєво відрізнялася від вікової групи дітей 0–6 років значно меншими показниками питомої ваги запальних захворювань передньої поверхні ока та кон’юнктивітів. Але зростала в динаміці питома вага аномалій рефракції, зокрема міопії, серед вікової групи дітей 7–14 років: з 24,2% у 2003 році до 33,18% у 2017 році. Отже, було виявлено, що практично третина дітей віком 7–14 років із хворобами ока та його придаткового апарату має діагностовану міопічну рефракцію. Порівняння значень показників міопії за підсумками 2017 року серед дітей дошкільного віку та у віковій групі 7-14 років свідчить про зростання патології з віком практично в 10 разів.

У віковій групі старших підлітків, 15–17 років, виявлено суттєве, з 69,5 випадків порушень функцій зору на 1000 обстежених дітей цього віку у 2003 році до 86,77 випадків у 2017 році.

Частота виявлення порушень зору під час профілактичних оглядів зростає з віком дітей. Так, наприклад, за підсумками 2017 року її значення серед дітей дошкільного віку становило 13,46 випадків на 1000 обстежених дітей. Серед дітей, які навчалися в школі/ліцеї з шести років, показник становив 46,17, із семи років – 62,75, серед школярів 2–8 класів – 66,1, серед старших підлітків/школярів 9–10 класів – 86,77 на 1000 обстежених дітей відповідного віку.

Зростаюча поширеність діагностованих розладів функцій зору серед дітей обґрунтовує доцільність уважного ставлення до профілактичних діагностичних офтальмоло-гічних обстежень та заходів первинної профілактики. Нівелювання керованих факторів ризику розвитку порушень зорових функцій серед дитячого населення, є необхідним завданням, реалізація якого потребує об’єднаних зусиль усіх дорослих, які перебувають поряд із дітьми, батьків, освітян, медиків усіх ланок медичної допомоги, спонукає до продовження роботи з посилення профілактичної складової та дотримання визначеної регулярності профілактичних діагностичних офтальмологічних обстежень дітей, особливо молодшого та старшого підліткового віку. Важливим є навчити дитину самостійно контролювати зорову активність, привити правила захисту очей від надмірного навантаження, виконувати розпорядок роботи і відпочинку, освоїти і виконувати вправи для очей.