Про фізичне і ментальне здоров’я хлопчиків 12-13 років в умовах воєнного стану

Тривалі негативні події в Україні, пов’язані з воєнними діями, здійснюють суттєвий вплив на психофізичний стан підлітків. Запровадження дистанційного навчання в 2020 році у зв’язку з епідеміологічною ситуацією з наступним його продовженням в результаті воєнних дій у багатьох регіонах України порушило звичний процес життя і навчання дітей.

У підлітковому віці психіка є особливо вразливою, оскільки зазнає істотної внутрішньої перебудови. В екстремальних умовах воєнного конфлікту цей процес внутрішніх особистісних трансформацій ускладнюється та обтяжується низкою негативних психотравмуючих чинників, які погіршують стан соматичного здоров’я. 

У липні 2023 року дослідження проводились на базі літнього оздоровчого табору, де відпочивали діти. Обстежено 96 хлопчиків 12-13 років з числа переселенців та дітей, що повернулись з-за кордону.

Фізичний розвиток визначався за допомогою методу антропометрії. Вимірювались маса й довжина тіла, обвід грудної клітки. Статистичні показники маси тіла хлопчиків 12–13 років перевищували дані антропометричних стандартів фізичного розвитку. Для 12-річних середній показник був більшим на 11,4 кг, для 13-річних – на 4,5 кг. Середньоарифметичні показники довжини тіла хлопчиків 12 років становили 159,9 см, а хлопчиків 13 років – 160,4 см. Ці показники виявились максимально близькими до середньостатистичних стандартів. Показники обводу грудної клітки також відповідали середньостатистичним значенням таблиці стандартів фізичного розвитку.

Оцінка функціонального стану серцевої та дихальної системи підлітків здійснювалась за результатами пульсометрії, проб Штанге, Генча, Руф’є. Частота серцевих скорочень дійсного спокою у хлопчиків 12 років становила 84,5 уд/хв,13 років - нижче, а саме 82,8 уд/хв. Ці показники виявились гіршими, ніж ті, що були отримані у 2021 році (77,1 уд/хв і 74,3 уд/хв, відповідно). Цей факт оцінили як зниження потенціалу серцево-судинної системи підлітків.

Вплив фізичних навантажень на серцево-судинну систему визначався частотою серцевих скорочень відносного спокою. Підлітки 12 років мали середні значення показника 94,8 уд/хв, 13- річні – 93,5 уд/хв, що також гірше показників дослідження 2021 року (84,9 уд/хв та 83,2 уд/хв, відповідно). Реакція підлітків на зміну положення тіла, яка виражалась у зміні частоти серцевих скорочень, свідчила про погіршення тонусу вегетативної системи підлітків, порівняно з дослідженням 2021 року.

Визначення функціональних можливостей дихальної системи за допомогою проби Штанге, показало, що хлопчики 12 років затримують дихання на вдиху на 35,3 с, 13 років – 36,2 с, що значно нижче показників попереднього дослідження (40 с, та 43 с, відповідно). Свідчення нижчих можливостей підлітків отримані при використанні проби Генча з затримкою дихання на видиху. Працездатність, визначена пробою Руф’є, несуттєво покращилась: 2023 рік - хлопчики 12 років – 10,1 балів, 13 років – 9,8 балів, 2021 рік - хлопчики 12 років – 11,3 балів, 13 років – 10,2 балів). Таким чином, функціональні можливості молодших підлітків за деякими показниками є нижчими запропонованих норм, а також погіршилися порівняно з результатами проведеного у 2021 році дослідження.

Результати рухового тесту для визначення фізичної підготовленості підлітків (згинання- розгинання рук в упорі лежачи) та швидкісно-силових здібностей (стрибок у довжину з місця) були слабшими, ніж в попередньому дослідженні. Інші рухові тести показали зниження у досліджуваній групі швидкісних якостей, гнучкості, координації рухів, витривалості. Всі показники фізичної підготовленості погіршилися порівняно з попереднім дослідженням і відповідали низькому рівню розвитку, який є небезпечним. Це свідчить про необхідність вдосконалення системи фізичного виховання школярів не тільки в умовах загальної середньої освіти, але й у позашкільних установах. Оцінка ментального здоров’я підлітків здійснена за методикою САН (самопочуття, активність, настрій). Проведено анкетування, яке складалось з 30 пар протилежних характеристик, за якими діти оцінювали свій стан. Результати свідчили, що показники ментального здоров’я дітей не просто перебувають на низькому рівні, а суттєво кількісно погіршилися порівняно з попереднім

дослідженням: самопочуття – на 23,17%; активність – на 19,74%; настрій – на 23,02%.

Проблеми фізичного виховання під час воєнного стану відійшли на останнє місце. Рухова активність школярів нижча належного рівня, що призводить до її дефіциту і негативно впливає на фізичний стан дітей. Є нагальна необхідність пошуку нових підходів та інноваційних форм організації освітнього процесу з фізичного виховання, які сприятимуть підвищенню рівня фізичної підготовленості, відновленню психоемоційного та фізичного стану школярів. Отримані результати покликані мотивувати лікарів, батьків, вчителів до створення надійних систем підтримки і глибшого розуміння емоційного стану підлітків у зонах бойових дій. Фахівці з громадського здоров’я мають бути готові вирішувати складні завдання, аналізуючи увесь комплекс негативних чинників, що впливають на здоров'я дітей, виокремлюючи найактуальніші проблеми для зосередження і застосування оптимальних зусиль в умовах воєнного та післявоєнного періоду.