Про нетипові планувально-будівельні рішення фізичного захисту учасників освітнього процесу
Збереження життя та безпека дітей є надзвичайно важливим завданням для держави. За два з половиною роки повномасштабної війни в Україні повністю зруйновано понад 400 закладів загальної середньої освіти та пошкоджено понад 3428. Для українських дітей, особливо в зонах активних бойових дій, доступ до послуг освіти перетворився у велику проблему.
Надзвичайні ситуації і воєнні конфлікти в світі спонукають до вирішення питань захисту та порятунку людей. Одним з таких рішень є освоєння підземного простору. Вивчення зарубіжної літератури показало, що будівництво підземних закладів загальної середньої освіти не набуло масштабного розповсюдження, але мало місце. Яскравим прикладом слугує будівництво у місті Атлантик-Сіті в США на початку 1970-х років на місті зруйнованої старої школи дворівневої підземної школи місткістю 525 учнів вікової категорії від дитячого садка до шостого класу та 27 вчителів. Таке рішення було обумовлено щільною забудовою місцевості, високою щільністю населення, що потребувало забезпечення місць в початковій школі і дитячому садочку. Звільнена територія забезпечила місце для облаштування фізкультурно-спортивної та ігрової зон, зони озеленення. Школа була забезпечена повним набором приміщень - класними кімнатами, медіа- центром, що виконував функцію бібліотеки, медичним пунктом і кабінетом медсестри, конференц- залом, кімнатою цивільної оборони. На другому підземному рівні облаштовано багатофунк- ціональне приміщення зі сценою для творчих занять учнів і проведення видовищних заходів, спортивна зона з тренажерним обладнанням, їдальня та кімната з аварійним електрогенератором. Для дітей-інвалідів в школі були передбачені ліфти та пандуси, переносні перегородки. Будівля могла виконувати функції протирадіаційного сховища.
Подібна школа побудована також в історичному центрі міста Больцано (Італія). Три підземні рівні школи виходять на центральний двір під скляним дахом. Внутрішній дворик, де розміщено зимовий сад, вловлює природне світло сонця в його зеніті та розсіює в центр конструкції, що забезпечує рівномірне здорове освітлення та потрапляння в приміщення прямих сонячних променів. Подібні підземні об’єкти не зазнали масового будівництва, що пояснюється високою вартістю будівництва, складністю технологічних рішень і частково відсутністю нормативних вимог.
Міністерство освіти і науки України з вересня 2024 року запроваджує комплексну політику
«Школа офлайн», яка передбачає повернення всіх учнів до навчання за партами. Таке рішення в умовах воєнного стану потребує вирішення важливого питання забезпечення безпеки, цивільного захисту учнів, учителів та працівників закладів освіти. З метою забезпечення навчання дітей офлайн, продовження освітнього процесу у зонах активних бойових дій, у місті Харкові було відкрито перший спеціальний підземний заклад загальної середньої освіти по типу школи-бункера, розташованого нижче рівня землі у підземному просторі на глибині 6 м та розрахованого на одночасне перебування 600 учнів 1-11 класів (або 900 учнів у дві зміни). У будівлі обладнано базові функціональні групи приміщень: 20 навчальних класів; кімнати відпочинку, що використовуються як навчальні класи для дітей молодшого шкільного віку; ігрові зони; медичний кабінет; актовий зал учительська; їдальня. Школа обладнана сучасними освітніми технологіями. Обмін повітря забезпечує система припливно-витяжної вентиляції з рекуперацією, тобто повторним використанням частини повітря. Забезпечено аварійне енергозабезпечення будівлі.
Висока вартість проектування та будівництва підземного закладу загальної середньої освіти обмежила його місткість, забезпечення повного набору функціональних груп приміщень, в тому числі рекреаційних, фізкультурно-спортивних, навчально-виробничих зон. Негативним чинником у «бункерному» освітньому середовищі є відсутність умов природного освітлення та інсоляції, які необхідні для збереження здоров’я учнів. Виникли ускладнення щодо обов’язкового створення в підземному освітньому просторі повного обсягу вимог доступності, зручності, інформативності і безпеки для дітей з інвалідністю згідно з вимогами ДБН В.2.2-40:2018. На сьогодні наукових даних щодо впливу на здоров’я учнів при перебуванні в таких умовах немає. В національному законодавстві не передбачено вимог щодо будівництва подібних підземних закладів загальної середньої освіти, але масштаб їх будівництва в Україні поширюється.
Кабінетом Міністрів України від 13 серпня 2024 року затверджено постанову про Порядок реалізації експериментального проєкту щодо створення в будівлях і спорудах закладів загальної середньої освіти захищених просторів (приміщень для фізичного захисту), що є новітнім рішенням для збереження життя та здоров’я учасників освітнього процесу. Захищені простори – це частини будівлі, які укріплені габіонами чи залізобетонними конструкціями, мають евакуаційні та аварійні виходи, повинні вміщувати усіх учнів, викладачів, працівників закладу освіти. Захищені простори можуть влаштовуватися у приміщеннях, які розташовані у підвальних, цокольних та перших поверхах і передбачатимуть тимчасове перебування усіх учасників освітнього процесу в закладах освіти з метою захисту життя від звичайних засобів ураження під час повітряної тривоги. Укриття та захищені простори не призначені для захисту від прямого попадання, а можуть захистити лише від вторинних наслідків використання звичайних засобів ураження - вибухової хвилі, уламків або стрілецької зброї.
Запровадження новітніх конструктивних рішень (захищених просторів) і можливість подальшого поширення проектування та будівництва підземних закладів загальної середньої освіти в Україні потребує ретельного вивчення фахівцями гігієнічного профілю.