Перинатальна допомога в Україні в умовах воєнного стану
Організація доступної та якісної перинатальної допомоги завжди була в центрі уваги системи охорони здоров’я в Україні. З початку воєнних дій на території країни було пошкоджено 1642 медичних об’єкти 676-и закладів охорони здоров’я, а 214 об’єктів 99-и закладів охорони здоров’я - повністю зруйновано. Небезпеки зумовили обмеження доступності до медичної допомоги населення України, особливо жіночого та дитячого.
Проаналізовані дані форм статистичної звітності № 21 та № 20 Центру громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України за 2019 рік як останній рік перед пандемією СOVID-19 і війною в Україні та за 2023 рік як повний рік воєнних дій. Показники діяльності обраховані окремо для трьох груп закладів охорони здоров’я (Івано-Франківська, Житомирська, Чернігівська області), залежно від кількості пологів на рік. До першої групи увійшли 22 заклади з кількістю до 300 пологів на рік, до другої – 23 заклади, у яких відбулось від 300 до 1500 пологів на рік, до третьої групи – 10 медичних установ з кількістю більше 1500 пологів на рік. Вибір областей зумовлений переміщенням частини населення у зв’язку з бойовими діями у Івано-Франківську область та частковою тимчасовою окупацією територій Чернігівської та Житомирської області у 2022 році.
Для групи закладів охорони здоров’я з кількістю пологів до 300 на рік була характерна велика кількість нормальних пологів у 2019 та 2023 роках (76,3% та 67,8%, відповідно) з тенденцією до зменшення у 2023 році. Незначно збільшилась частка недоношених по відношенню усіх новонароджених, з 1,75% до 2,09%. Новонароджених з масою тіла менше 1000 грам не було. Не було випадків неонатальної смерті, відмічений незначний коефіцієнт мертвонароджуваності та антенатальної смертності, незначний коефіцієнт зайнятості ліжка для вагітних. Дані свідчать про відсутність достовірних змін показників у першій групі закладів у 2019 та 2023 році. Стабільні значення мають середня кількість пологів на одного акушера-гінеколога у відділенні для вагітних та середня кількість дітей на одного педіатра-неонатолога. Порівняно з 2019 роком у 2023 році достовірно зменшилася середня тривалість днів перебування на ліжку для патології вагітних (13,1 та 8,6, відповідно) і достовірно зросла частка кесаревих розтинів від загальної кількості пологів (16,8% та 26,5%, відповідно).
У другій групі закладів охорони здоров’я з кількістю пологів від 300 до 1500 на рік у 2023 році, порівняно з 2019 роком, достовірно зменшилася середня кількість акушерських операцій в розрахунку на 1 пологи (1,72% та 1,25% відповідно), зросла частка кесаревих розтинів (19,2% та 25,3% відповідно). Зменшилась кількість пологів на одного гінеколога у відділенні для вагітних та патології вагітних, зменшилася середня тривалість днів перебування на ліжку для патології та знизився коефіцієнт зайнятості ліжка для патології. У другій групі закладів спостерігалась тенденція до зменшення середньої кількості розладів дихальної системи, що виникають у перинатальний період, та певна тенденція до зменшення середньої тривалості днів перебування на ліжку для вагітних.
Для третьої групи закладів з кількістю пологів більше 1500 на рік виявлено достовірне зменшення у 2023 році частки пацієнток, переведених до інших закладів, середньої тривалості днів перебування на ліжку для патології вагітних, коефіцієнта зайнятості ліжка для вагітних та середньої кількості пологів на одного акушера-гінеколога у відділенні для вагітних та патології вагітних.
Середня кількість пологів зменшилась в усіх закладах. У закладах третьої групи з кількістю пологів більше 1500 на рік в період воєнного стану в Україні відбулось достовірне зменшення (на третину) середньої кількості пологів. У 2023 році, порівняно з 2019 роком, у досліджуваних трьох областях України залишились лише п’ять таких закладів, серед яких три перинатальних центри та два заклади з числа потужних багатопрофільних кластерних лікарень. В них була сконцентрована переважна більшість пологів у досліджуваних госпітальних округах.
Привертає до себе увагу факт зменшення у 2023 році середньої тривалості перебування на ліжку у відділенні патології вагітних у великих закладах охорони здоров’я, з 21,1 доби у 2019 році до 5,53 доби у 2023 році. Це було обумовлено кращою організацією спостереження вагітних під час гестації в амбулаторних умовах відповідно до розроблених клінічних протоколів та стандартів.
У першій та другій групі закладів достовірно зросла частка кесаревих розтинів. Причиною може бути зміна структури соматичної та гінекологічної патології, на тлі якої відбувається гестаційний процес, збільшення середнього віку настання першої вагітності. Ймовірною причиною зростання частки патологічних пологів у закладах першої групи може бути невелика кількість пологів і, як наслідок, часткова втрата професійного практичного досвіду лікарів при веденні кожного клінічного випадку. Низьке навантаження (середня кількість пологів) на одного лікаря може становити ризик для якості надання перинатальної допомоги.
Зроблено висновок, що, в порівнянні з мирним часом, в період воєнного стану в Україні у закладах охорони здоров’я, які надають перинатальну допомогу, залежно від кількості пологів змінилися показники діяльності: зменшилася середня кількість пологів та навантаження на одного акушера-гінеколога, зросла частка закладів з кількістю пологів до 300 на рік та частота кесаревих розтинів. Визначені негативні тенденції потребують вжиття заходів щодо поліпшення доступності та якості медичної допомоги вагітним, роділлям та породіллям у госпітальному окрузі та ефективного використання кадрових ресурсів в умовах воєнного стану.