Оцінювання повсякденного функціонування особи у місті Києві

На виконання Указу Президента України від 22 жовтня 2024 року №732/2024 «Про рішення Ради національної безпеки та оборони «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовими особами державних органів» Кабінет Міністрів України 15 листопада 2024 року прийняв постанову «Про деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», яка визначає новий порядок проведення оцінювання і замінює процес медико-соціальної експертизи. Документ запроваджує нову концепцію оцінювання, спрощує для пацієнта процес встановлення або підтвердження статусу інвалідності, підвищує доступність та фаховість оцінювання, дає можливість оскарження рішень у Центрі оцінювання функціонального стану осіб. 

В Україні до введення в дію Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» експертиза, яка проводиться для встановлення інвалідності, з 01 січня 2025 року проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи, до складу яких можуть входити лікарі та/або фахівці з реабілітації. Для людей з безстроковим статусом інвалідності після 1 січня 2025 року документи залишатимуться чинними. Для решти людей з інвалідністю, чий повторний огляд припадає на час впровадження нової системи, термін повторного огляду подовжується на 6 місяців. Усі права, документи, виплати, пільги, соціальні послуги та відстрочки зберігаються. 

Департаментом охорони здоров’я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) затверджено наказ від 19 листопада 2024 року №1070 «Про організаційні заходи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи». Для роботи експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи у столиці визначені заклади охорони здоров’я: КНП «Свято-Михайлівська клінічна лікарня м. Києва», КНП «Київська міська клінічна лікарня №1», КНП «Київська міська клінічна лікарня №3», КНП «Київська міська клінічна лікарня №4», КНП «Київська міська клінічна лікарня №6», КНП «Київська міська клінічна лікарня №7», КНП «Київська міська клінічна лікарня №8», КНП «Київська міська клінічна лікарня №10», КНП «Київська міська клінічна лікарня №12», КНП «Київський міський клінічний онкологічний центр», КНП «Київський фтизіопульмонологічний центр». В кожному закладі визначатиметься відповідальна особа за проведення оцінювання не нижче заступника директора, організовано належне зберігання архівних справ. 

Згідно «Критеріїв визначення інвалідності», затверджених Постановою КМУ, до основних видів порушення функцій та структур організму людини, які визначаються під час оцінювання повсякденного функціонування особи, належать: 

- порушення психічних функцій (сприйняття, уваги, пам'яті, мислення, мови, емоцій, волі); 

- порушення сенсорних функцій (зору, слуху, нюху, дотику, больової, температурної та інших видів чутливості); 

- порушення статодинамічних функцій (голови, тулуба, кінцівок, рухливих функцій, статики, координації руху); 

- порушення функції кровообігу, дихання, травлення, виділення, обміну речовин та енергії, внутрішньої секреції, імунітету тощо; 

- мовні порушення (не обумовлені психічними розладами), порушення голосоутворення, форми мови – порушення усної (ринолалія, дизартрія, заїкання, алалія, афазія) та письмової (дисграфія, дислексія), вербальної та невербальної мови; 

- порушення, які викликають спотворення (деформація обличчя, голови, тулуба, кінцівок, які призводять до зовнішнього спотворення, аномальні дефекти травного, сечовидільного, дихального трактів, порушення розмірів тулуба). 

Виділяються чотири основні ступені обмеження життєдіяльності: 

1) Легкий ступінь, коли особа має незначні труднощі у виконанні деяких повсякденних завдань, але здатна справлятися з основними функціями без сторонньої допомоги. 

2) Помірний ступінь обмеження – особа має помітні труднощі у виконанні повсякденних завдань, таких як навчання, робота, спілкування, орієнтація, контроль за поведінкою, пересування та самообслуговування. 

3) Виражений ступінь обмеження – особа стикається з істотними труднощами у виконанні більшості основних активностей. Це може включати значні обмеження у навчанні, роботі, спілкуванні та самообслуговуванні, які вимагають регулярної допомоги або спеціальних заходів для покращення якості життя. 

4) Значний ступінь обмеження – особа має серйозні порушення функцій органів і систем, що призводять до неможливості або істотного зниження здатності виконувати основні життєві функції. Це супроводжується потребою в сторонній допомозі для забезпечення базових потреб, таких як догляд, харчування та пересування. 

До критеріїв життєдіяльності людини належить: здатність до самообслуговування, пересування, орієнтації, контролю своєї поведінки, спілкування, навчання, виконання трудової діяльності. Залежно від ступеня розладу функцій органів і систем організму та обмеження життєдіяльності встановлюється одна з груп інвалідності на різні строки або безстроково.