Магній як основа стресостійкості
Вивчення стресу як проблеми громадського здоров’я виявило його взаємозв’язок з дефіцитом магнію у населення. Вітчизняні та закордонні наукові джерела підтверджують дві тісно пов’язані тенденції – поширеність стресу серед населення та хронічного латентного дефіциту магнію.
Хронічний стрес виступає причиною і обтяжливим фактором для багатьох неінфекційних захворювань, обумовлює прискорене старіння організму. Опитування населення України щодо пережитих стресів показало, що у доковідний період з 2013 по 2019 рік, в порівнянні з періодом 2020-2022 років частка тих, хто пережив стрес у зв’язку зі смертю близьких людей була вдвічі меншою. Якщо до 2020 року цей показник не перевищував 9%, то у 2020 році він склав 17%, а в 2021 році дорівнював 19% респондентів. Зросла також частка тих, хто пережив власну важку хворобу чи операцію (18% у 2021 році порівняно з 15% у 2020 році). Протягом 2021 року лише 29% опитаних не переживали жодної стресової ситуації. До пандемії, у 2019 році, цей показник був значно вищим і становив 49%.
Війна, як екстремальна, надзвичайна ситуація належить до об’єктивних причин стресу, вона постає постійним зовнішнім довготривалим деструктивним подразником, на боротьбу з яким у людини іноді не вистачає ресурсів. Наявність довготривалого стресу серед більшої частини населення викликала проблеми не лише на індивідуальному рівні, а й на рівні суспільства.
Існує постійний інтерес до виявлення нових можливостей для полегшення стресу та покращення якості життя людей в екстремальних умовах. Показано, що гострий стрес супроводжується підвищенням рівня магнію в плазмі крові та збільшенням екскреції магнію з сечею. Переміщення магнію з внутрішньоклітинного в позаклітинний простір спочатку відіграє захисну роль для зменшення несприятливих наслідків стресу, але тривалі періоди стресу призводять до прогресуючого дефіциту магнію та шкідливих наслідків для здоров’я. Описані 9 основних ознак магнієвого дефіциту: безсоння, депресія, мігрень, м’язові судоми, посмикування очей, аритмія, хронічна втома, бажання шоколаду, проблеми зі шкірою – акне, екзема. Автори розширили перелік ознак до 25 і за допомогою анкетування різних категорій населення планують визначати ступінь дефіциту магнію.
Відомо про переміщення магнію з еритроцитів у сироватку крові в різних дослідженнях, що вивчали вплив гострого шуму на морських свинок і щурів з дефіцитом магнію. Як наслідок, відбувалась ниркова екскреція магнію, внаслідок чого тварини відчували його гострий дефіцит. При відборі кандидатів у собаки-поводирі показано вплив низьких температур та екстремального фізичного навантаження на рівень магнію в сироватці крові тварин. Щури, яких тримали на дієті, збідненій магнієм, змогли адаптуватись до холодних умов утримання, але довготривала стресостійкість щурів з дефіцитом магнію з часом знижувалась, порівняно з контрольною групою. Вплив холоду і недостатнє споживання магнію з їжею значно знижували рівень магнію в плазмі крові овець, тоді як у овець, які харчувалися нормально, ефект не спостерігався.
Численні тести на людях показали, що рівень магнію як у сироватці крові, так і в сечі залежить від дії стресових подразників. Значне зниження концентрації магнію в плазмі відмічене у молодих дорослих, які протягом трьох місяців піддавалися хронічним стресовим станам - проявам нетерпимості або страху військових дій. Подібний ефект спостерігався у групі здорових чоловіків в дослідженні, яке вивчало вплив на рівень магнію тимчасового (один день) і хронічного (один місяць) обмеження сну. Хронічне обмеження сну було пов’язане з більшим зниженням концентрації магнію в еритроцитах. Спостереження за студентами коледжу виявило зниження вмісту магнію в еритроцитах протягом 4 тижнів після екзаменаційного періоду.
Згідно наказу МОЗ України від 03 вересня 2017 року №1073, добова потреба в магнії для дорослих чоловіків і жінок становить 400 та 500 мг відповідно. Майже половина цієї норми задовольняється хлібом та круп’яними виробами. У хлібі міститься близько 50 мг% магнію (мг% – кількість міліграм дослідженої речовини в 100 г зразка), вівсяній крупі – 116 мг%, ячній – 50 мг%, у горосі – 107 мг%, квасолі – 103 мг%, у горіхах – 170–230 мг% магнію. Молоко (13 мг%), сир (23 мг%) містять відносно мало магнію, але в добре засвоюваній формі. Більшість овочів (10–40 мг%) бідні на магній. Найбільша усереднена кількість магнію міститься у продуктах переробки олійної сировини – 344; халві – 207; зерні та продуктах його переробки – 135; зернобобових –130.
Усього з 44 харчових продуктів споживчого кошика (Постанова КМУ від 11 жовтня 2016 року №780) кулінарній обробці підлягають 14. Розрахунки свідчать, що загальний вміст магнію при кулінарній обробці зменшується від 441 до 379 мг, тобто на 14%. Від загальної кількості спожитого з їжею магнію абсорбується в середньому 35%. При спожитому магнію у кількості 379 мг/добу його справжнє споживання при зазначених умовах дорівнює 133 мг/добу. Таким чином, спожитий магній для працездатних чоловіків і жінок становить 33 та 27% відповідно, від нормативних величин.
Зроблено висновок, що населення України знаходиться у стані перманентного магнієвого дефіциту, що потребує невідкладних заходів. Представляється доцільним впровадження на популяційному рівні в Україні програм визначення та корекції дефіциту магнію з включенням цієї складової в програми психосоціальної реабілітації військовослужбовців після бойових травм і всіх верств населення, які постраждали внаслідок обстрілів і руйнування населених пунктів, корекції дефіциту магнію із профілактичною метою та при різних патологічних станах.