Зв’язок надмірної маса тіла вагітних і підвищеної ваги тіла новонароджених
За останнє десятиліття відбулося помітне зростання надмірної маси тіла серед вагітних. Материнська надлишкова маса тіла пов’язана з підвищеною вагою тіла дітей при народженні та розвитком ожиріння у дитини в майбутньому. Велика маса тіла дитини при народженні значно підвищує ризик ускладнень у матері, таких як екстрений кесарів розтин і післяпологова кровотеча, а також асоціюється з несприятливими наслідками для новонароджених, включаючи асфіксію та дистоцію плечиків, коли після народження голівки дитини плечики застрягають у родових шляхах матері. За період з 2015 по 2020 рік частота кесаревого розтину в Україні щорічно зростала і досягла у 2021 році показника 26,7% від загальної кількості пологів.
Порівняно з особами з нормальним індексом маси тіла, жінки, які починають вагітність із надлишковою масою тіла, мають більш виражену резистентність до інсуліну, вищі сироваткові рівні інсуліну, атерогенних ліпідів, прозапальних цитокінів, гормону лептину, який виробляється переважно жировими клітинами і регулює енергетичний обмін. Важливо, що зміни рівня поживних речовин, факторів росту та гормонів у таких матерів модулюють функцію плаценти, сприяючи синтезу білка, змінам функції мітохондрій і збільшенню транспорту поживних речовин, що спричиняє надмірне накопичення жирової маси та надлишковий ріст плоду.
Серед факторів ризику виникнення макросомії плода провідними розглядались надлишкова маса тіла матері, обумовлена високим індексом маси тіла (ІМТ) до вагітності та надлишкове гестаційне збільшення маси тіла (ГЗМТ). У дослідженні взяли участь 209 вагітних, які знаходилися на спостереженні в Івано-Франківському міському клінічному перинатальному центрі, з різним ІМТ до вагітності: 143 з нормальним, 18 - з недостатнім, 23 - з надлишковим та 25 - з ожирінням. Обстеження жінок проводили в кожному триместрі вагітності (9–12, 22–24, 37–40 тижнів). Розраховували ІМТ (кг/м2) та гестаційне збільшення маси тіла в кг. Сироваткові концентрації інсуліну і лептину визначали методом імуноферментного аналізу.
Критеріями включення пацієнток у досліджувану групу був вік 18 років і старше, одноплідна вагітність, термін пологів ≥ 37 тижнів, відсутність тяжких соматичних захворювань. Інформацію про масу тіла до вагітності отримували при опитуванні жінок та з медичної документації.
Масу тіла дітей при народженні оцінювали за такими критеріями: < 2500 г - мала, 2500–3999 г — нормальна, ≥ 4000 г - висока маса тіла, зріст < 46 см - малий, 46–54 см - нормальний, > 54 см - надмірний зріст при народженні. Встановлено, що середня маса тіла новонароджених в групі матерів з недостатнім ІМТ була достовірно нижча, а у групах з надлишковою масою тіла/ожирінням вірогідно вища, порівняно з показниками в групі жінок з нормальним ІМТ.
Виявлено, що за наявності надлишкової маси тіла та ожиріння у жінок до вагітності достовірно збільшуються шанси народження дітей з високою масою тіла відповідно у 6,3 рази та майже у 9 разів. При недостатньому ІМТ матерів вірогідно зростають шанси народження дітей із малою масою тіла майже у 8 разів, порівняно з жінками, у яких нормальний ІМТ.
Встановлено наявність достовірного взаємозв’язку між рівнями інсуліну та лептину у вагітних в другому та третьому триместрах з рівнем ГЗМТ: нижчі концентрації інсуліну і лептину в групі з недостатнім ГЗМТ та підвищені в групі з надлишковим. Виявлено відсутність асоціації між прегравідарною масою тіла та зростом немовлят.
Середня маса тіла новонароджених в групі пацієнток з недостатнім ГЗМТ була достовірно нижча, а в групі з надлишковим ГЗМТ вища порівняно з жінками, у яких було рекомендоване ГЗМТ. Частота випадків макросомії була достовірно вищою у 4,7 рази в групі з надлишковим ГЗМТ, а малої маси тіла була вірогідно в 5,7 рази вищою в групі з недостатнім ГЗМТ порівняно з рекомендованим.
Збільшення ваги під час вагітності є очікуваним. У першому триместрі, до 12 тижнів вагітності, набір ваги здійснюється повільно і становить в середньому до двох кілограмів. У другому триместрі, починаючи з 13 тижня, розпочинається активний набір ваги до 1 кг на місяць. У третьому триместрі, починаючи з 28 тижня збільшення у вазі сягає до 1,2 кг на місяць.
Рекомендоване збільшення гестаційної маси тіла залежить від ІМТ до вагітності. При нормальному ІМТ 18,5-24,9 оптимальний набір ваги – 11,5-12,0 кг. При недостатній вазі, коли ІМТ менше 18,5 рекомендовано набрати 12,5-14 кг; при зайвій вазі з ІМТ 25-29,9 збільшення у вазі має бути 7,0-11,5 кг; при ожирінні, коли ІМТ більше 30, набір ваги 5,0-9,0 кг. Якщо ІМТ перевищує 40, рекомендований набір ваги до 5 кг.