Законодавче врегулювання використання сучасних засобів куріння серед молоді
На сьогодні тютюнова промисловість випускає широкий асортимент різноманітних пристроїв споживання тютюну та нікотину. Тривалий час виробники доводили, що нікотин не є шкідливим, а хвороби, пов’язані з курінням, виникають від токсичних хімічних речовин та канцерогенів, що містяться в тютюновому димі. І саме тому тютюнова індустрія активно просуває безпечні новітні тютюнові вироби для електричного нагрівання, які нібито не містять продуктів горіння, а також нікотинвмісні вироби - електронні сигарети. Але наукові дані свідчать, що нікотин далеко не безпечний, а його вживання може завдавати шкоди багатьом органам, зокрема дихальній та серцево-судинній системам людського організму.
Нікотин є особливо небезпечним для здоров’я молоді. У підлітковому віці вживання нікотину підвищує ризики вживання інших наркотичних речовин, може призвести до змін у головному мозку та у поведінці, зниженню рівня уваги, розладів настрою, підвищення імпульсивності, депресії. З початком використання е-сигарет пов’язують зниження академічної успішності, підвищення респіраторної захворюваності, шлунково-кишкових розладів, активізації канцерогенезу, негативних наслідків для репродуктивної системи і здоров’я плоду. Куріння підвищує ризик звуження артерій, атеросклерозу, артеріальної гіпертензії, гіперхолестеринемії, хронічної серцевої недостатності, цукрового діабету, ранніх судинних катастроф.
Особливості нікотину як фактору залежності пов’язані з його хімічним складом. У головному мозку він зв’язується з нікотиновими ацетилхоліновими рецепторами, і це призводить до вивільнення дофаміну - нейромедіатора, який бере участь у відчутті задоволення. Однак, наступні повторні прийоми нікотину для підтримки ефектів задоволення потрібні уже у більших дозах через ефект звикання. З часом це може призвести до неконтрольованого вживання нікотину, що є типовою ознакою залежності. Більше того, у споживачів нікотину з часом спостерігається зменшення вивільнення нейромедіаторів (дофаміну, серотоніну) за відсутності нікотину, і відповідно - неприємних симптомів абстиненції, які утруднюють, а для деяких роблять неможливою, самостійну відмову від куріння. Нікотинова залежність входить до міжнародної класифікації хвороб. Розлади відносять до рубрики психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання психоактивних речовин (F17 у МКХ-10), визначають як «неможливість контролю вживання нікотину, що виникає внаслідок періодичного або постійного його вживання, що може проявлятися у вигляді порушення здатності контролювати вживання нікотину, надання більшого пріоритету вживанню над іншими видами діяльності та невпинності вживання нікотину, незважаючи на шкоду або негативні наслідки».
Відомо, що традиційні тютюнові вироби спричиняють судинну дисфункцію, що є одним із найперших показників розвитку серцево-судинних захворювань (СЗЗ). Встановлений причинно-наслідковий зв’язок між курінням і ризиком розвитку СЗЗ незалежно від рівня холестерину із підвищенням ризику гострого інфаркту міокарда серед молодих курців віком до 40 років. Вченими з Університету Вірджинії, США доведено, що електронні (е-) сигарети, які стають все більш популярними тютюновими виробами на ринку, є не менш небезпечними. Виявилось, що молоді, зовні здорові, регулярні користувачі е-сигарет мають передчасну судинну дисфункцію, що впливає як на мікро-, так і на макросудинну систему у молодих людей.
За визначенням ВООЗ, електронні сигарети або вейпи – це електронні системи доставки нікотину (ЕСДН). Ці пристрої характеризуються великим розмаїттям, мають живлення від батарей, що нагрівають нікотиновмісну рідину, гель або тверду речовину для створення аерозолю. Цей аерозоль, із різним вмістом нікотину, і вдихає користувач ЕСНД. Деякі е-сигарети здатні доставляти нікотин в концентраціях, порівнянних з концентрацією нікотину в традиційних сигаретах. Переважна більшість тютюнових і нікотинових виробів, які наявні на ринку, містять нікотин, отриманий з тютюнового листя. В останні роки, завдяки розвитку процесу хімічного синтезу, більш доступним та економічно вигіднішим стає синтетичний нікотин, що дає можливість виробникам обходити законодавчі норми.
В Україні тривалий час, аж до кінця 2021 року, законодавство ніяк не регулювало ринок електронних сигарет. У цей період поширеність вживання нікотиновмісних продуктів серед молоді сягнула 18,4% у 2017 році. Комплексні законодавчі заходи набули чинності у лютому 2022 року, а розробка та затвердження підзаконних актів тривало протягом майже двох років. Законодавче регулювання електронних сигарет включає однакові норми як для нікотиновмісних продуктів (рідин) так і рідин без нікотину. Ця норма відрізняються від Директиви 2014/40/ЄС, в якій жорсткі обмеження запроваджені тільки для е-сигарет з рідинами, які містять нікотин. Мета такого підходу в Україні - полегшення державного нагляду та контролю за обігом цих продуктів. Наприклад, заборона усіх форм реклами та спонсорства ЕСДН розповсюджується на всі види виробів - нікотиновмісні та без нікотину. Законодавче визначення нікотину в Україні включає синтетичний нікотин, чим закривається питання можливих законодавчих прогалин. Окрім цього, визначення залежності від тютюну чітко пов’язане з нікотиновою залежністю. Запроваджено наступні обмеження вмісту нікотину: в одній сигареті – до 1 міліграма; у рідинах для е-сигарет - до 20 міліграмів в одному мілілітрі. Заборонено розміщувати інформацію про вміст нікотину на упаковках сигарет, як таку, що може вводити в оману споживача; заборонено використовувати добавки, що полегшують вдихання диму або засвоєння нікотину; у сигаретах заборонено використовувати фільтри, папір або капсули, що містить нікотин. На упаковках ЕСДН мають бути розміщені попереджувальні написи, зокрема - «Цей виріб містить нікотин - речовину, що викликає сильну залежність». Рідини для ЕСДН обкладаються акцизним податком (незалежно від вмісту нікотину) – 10000 грн за 1 літр, що має на меті знизити доступність цих виробів для споживачів.
Позитивним кроком є зміни до Податкового кодексу України на початку 2024 року, які, визначили нову товарну групу, до якої має застосовуватися акцизний податок. Таким чином, держава очікує зниження поширеності вживання тютюнових та нікотинових виробів, йде назустріч прагненням української молоді до інтеграції у європейську спільноту. Більшість прийнятих норм законодавства країни відповідають вимогам Директиви ЄС 2014/40/ЄС.