Це рятує життя. Що треба знати про ризики, пов'язані з мінами та вибухонебезпечними залишками війни

Через війну мінами та вибухонебезпечними залишками війни (ВЗВ) забруднено більш ніж третину території України. Тому знання про ризики від них тепер стосуються усіх, чий регіон торкнулися бойові дії. Як у Київській області розповідають про мінну небезпеку та чому про це потрібно знати кожному ‒ детальніше у матеріалі.

Станом на початок 2023 року через війну в Україні близько третини території забруднено різними вибухонебезпечними предметами. Голова Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) Сергій Крук каже, що для очищення землі знадобляться десятки років, спеціальна техніка та кваліфікований персонал.

На жаль, під час робіт з розмінування отримують поранення та гинуть піротехніки. Також мінна небезпека несе постійні ризики для життя цивільних мешканців. За словами голови ДСНС, зараз заміновано не менше 30% території України. А це — понад 174 тисячі квадратних кілометрів.

Втім, дані про площі забруднення країни вибухонебезпечними предметами різняться та не є точними, адже поки триває війна, отримати достовірні цифри вкрай складно. За даними Mines Advisory Group, на цей час Україна є найбільш замінованою територією світу, випереджаючи попередніх "лідерів" – Афганістан і Сирію. Їх підрахунки про замінування територій нашої держави приблизно збігаються із тими, які надає Україна: це близько 170-180 тисяч квадратних кілометрів. Якщо провести аналогію з іншими країнами, це:

• половина площі всієї Німеччини;
• або вісім Ізраїлів;
• або майже шість Бельгій;
• або чотири Естонії.

Цивільне населення страждає від мін та ВЗВ в багатьох регіонах України. На жаль, новини про такі трагічні випадки вже давно не рідкість. Наприклад, наприкінці березня у Херсонській області тільки за один день на міні підірвалося четверо людей.  Усіх було госпіталізовано з тяжкими травмами.

За підрахунками експертів на повне розмінування української території після завершення війни підуть десятки років. Та й те ‒ за умови, якщо цей процес рухатиметься систематично. ДСНС за час повномасштабних бойових дій вже вдалося вилучити майже 338 тисяч вибухонебезпечних предметів і майже три тонни вибухівки. З розмінуванням в Україні допомагають і міжнародні організації.

Вибух за тисячні долі секунди. Різні види мін

За підрахунками міжнародних організацій, як мінімум дві третини постраждалих від мін у світі складає цивільне населення. Тому потрібно знати, якими бувають вибухонебезпечні предмети. 

За призначенням міни поділяються на протитранспортні та протипіхотні. За назвою перших нескладно зрозуміти, що вони загрожують транспорту. Також, звісно, тим людям, які у цьому транспорті перебувають.  Протипіхотні завдають шкоди не тільки "піхоті", а всім, хто опиниться у зоні ураження. Останні відрізняються формою, кольором та розмірами. Вони можуть бути виготовлені з різноманітних матеріалів, але найчастіше мають пластиковий або металевий корпус.

Протипіхотні міни можна відрізнити за характерним зеленим, коричневим або темно-коричневим кольорами. Вони легко зливаються із навколишнім середовищем і не мають терміну придатності.

За фактором нанесення уражень міни поділяються на осколкові та фугасні. Останні завдають ушкодження за рахунок надлишкового тиску, силою вибуху. Це міни натискної дії: вибух відбувається, як тільки людина наступає на міну.

Осколкові міни завдають пошкоджень осколками свого корпусу або готовими забійними елементами (металеві кульки, ролики, стрілки), які знаходяться всередині пристрою. Вибух відбувається відразу в той момент, як тільки людина зачіпає розтяжку. 

Не чіпай та не підходь. Як діяти, якщо помітили вибухонебезпечний предмет

Через мінну небезпеку та ВЗВ постійному ризику, на жаль, піддаються цивільні мешканці населених пунктів, де відбувалися бойові дії. Навіть через багато місяців після того, як ці території стали більш безпечними, поля, ліси, будівлі узбіччя доріг та зруйнована техніка ‒ все це може нести небезпеку, адже там можуть знаходитися вибухонебезпечні предмети. Будь-який із них несе пряму загрозу життю.

Території, які можна вважати небезпечними:

• Занедбані ліси;
• Покинуті військові укріплення;
• Зруйнована військова та цивільна техніка;
• Занедбані або покинуті будинки;
• Узбіччя доріг;
• Водойми;
• Необроблені поля;  
• Території, промарковані офіційними або неофіційними  попереджувальними знаками знаками "Обережно міни", "Стоп міни" або подібними.

Також треба знати, що існують міни-пастки. Їх можуть встановлювати у житлових будівлях та іншихспорудах або поблизу предметів щоденного вжитку. Також ‒ на дверях, вікнах, дитячих майданчиках. Якщо ви побачили незнайомий предмет,  не торкайтесь його. Він може нести загрозу.

Що робити, якщо побачили боєприпас?

У такому випадку треба дотримуватись таких правил:  "не чіпай", "не підходь", "зателефонуй 101".

Спершу потрібно зупинитись, зберігати спокій і не панікувати, озирнутись довкола, повернутися назад тим самим шляхом, яким ви прийшли  ‒ на відстань не менше 300 метрів. З безпечної відстані треба зателефонувати за номером 101 ‒ у ДСНС та повідомити про небезпечну знахідку.