Структура харчування населення України протягом 2000-2021 років та стратегія продовольчої безпеки

Харчування безпосередньо впливає на благополуччя та здоров’я населення. Неправильне харчування, дефіцит або надмір певних поживних речовин є однією з основних причин розвитку різних хвороб, таких як ожиріння, діабет 2 типу, серцево-судинні захворювання, рак та інші аліментарно залежні захворювання, що можуть суттєво погіршити якість життя та збільшити ризик смерті, а їх лікування потребує значних ресурсів. Тому актуальним є вивчення тенденцій змін структури споживання окремих груп продуктів на загальнодержавному рівні. Таку задачу для періоду останніх двох десятиріч в Україні поставили перед собою і виконали фахівці ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України», результати опубліковані у другому номері за 2024 рік журналу «Довкілля та здоров’я» http://www.dovkil-zdorov.kiev.ua/env/111-0048.pdf.

Аналіз тенденцій змін характеру споживання населенням України харчових речовин та енергії, а також основних груп харчових продуктів виконано на підставі статистичних показників Державної служби статистики України. Споживання окремих груп харчових продуктів розраховано за п’ятирічними періодами (2000-2005, 2005-2010, 2010-2015, 2015-2020 роки), протягом яких було зареєстровано зміни в обсягах та структурі споживання 10 основних груп продуктів: хлібних продуктів; картоплі; овочів та баштанних; свіжих фруктів; цукру; м’ясопродуктів; рибопродуктів; молока та молочних продуктів; яєць; олії рослинної. Отримані статистичні показники порівнювались з індикаторами продовольчої безпеки, затвердженими Постановою КМУ від 05 грудня 2007 року №1379, Нормами фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах і енергії, затвердженими Наказом МОЗ України від 03 вересня 2007 року №1073, які враховують рекомендації та стандарти ВООЗ та Європейської агенції з харчової безпеки. Використано дані середньодобового споживання основних мікро та макроелементів у складі продуктів харчування, розраховані на підставі норм вмісту калорій, протеїну, жирів, мікроелементів у кілограмі відповідних продуктів. Зазначені дані порівнювали з Нормами фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії. Протягом періоду спостереження від 2000 по 2021 рік структура харчового раціону населення України зазнала значних змін.

Споживання основних продуктів харчування (на одну особу на рік, кг)

Головні тенденції характеризувались збільшенням споживання м’яса, яєць, риби, овочів, фруктів та рослинної олії. Споживання м’яса зросло на 61,58%, яєць - на 63,86%, риби - на 57,14%, овочів та баштанних культур - на 63,13%, плодів - на 101,37%, рослинної олії - на 44,68%. Відмічено зменшення споживання хлібних продуктів на 25,78% та цукру – на 22,55%. Такі зміни свідчать про поступове збагачення раціону населення білком, вітамінами та корисними жирними кислотами, зменшення вуглеводної компоненти, зокрема доданого цукру, що сприяє покращенню харчового статусу. Загальне збільшення споживання білків, овочів та фруктів може призвести до покращання стану здоров’я населення, зокрема шляхом зменшення неінфекційних захворювань, пов’язаних з харчуванням.

Середньодобове споживання населенням енергії, білків, жирів, основних мікро- та макроелементів у складі продуктів харчування (на одну особу відповідно Нормам фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах і енергії) подається в таблиці:

Незважаючи на позитивні зміни у структурі харчування населення, загальний раціон харчування містить недостатню кількість м’яса та м’ясопродуктів (менше від рекомендованого на 33,75%), молока та молочних продуктів (менше на 46,97%), плодів та фруктів (менше на 34,44%), риби та рибних продуктів (менше на 34%). Отримані статистичні показники свідчать про незбалансоване харчування населення, що не відповідає раціональним нормам. Відзначається дещо знижена калорійність раціону, яка не задовольняє потреби окремих категорій дорослого населення згідно з Нормами фізіологічних потреб. В порівнянні з іншими країнами населення України споживає значно менше м’яса та м’ясних продуктів, споживання молока та молокопродуктів визначається на середньому рівні. Виявлені негативні тенденції харчування населення потребують вжиття комплексного підходу до вирішення проблеми та спільних дій науковців, держави, суспільства. Проаналізований стан харчування стосується довоєнного періоду та є базовим для подальшого оцінювання харчування населення в умовах війни та у повоєнний період.

Продовольча безпека країни, за визначенням Продовольчої організації Об’єднаних Націй, це система, яка чітко функціонує для забезпечення всіх прошарків населення харчовими продуктами за прийнятими фізіологічними нормами за рахунок власного виробництва та необхідного імпорту тих продуктів харчування, для виробництва яких відсутні внутрішні умови. Через збройну агресію Україною було втрачено частину виробничого потенціалу як у сфері безпосередньо виробництва сільськогосподарської продукції, так і у сфері її переробки, частково або повністю зруйновано сталі ланцюги просування продукції. Наслідком збройної агресії є суттєве погіршення показників доступності продовольчих товарів для населення та загальних показників продовольчої безпеки України.

Порівняно з 2021 роком у 2022 році споживчі ціни на хліб та хлібопродукти зросли на 30,3%, на м’ясо та м’ясопродукти - на 24,6%, на рибу та продукти з риби - на 45,8%, на молоко - на 18,7%, на яйця - на 76,6%, на олію соняшникову - на 14,5%, на фрукти - на 73,8%, на овочі - на 51,8%, на цукор - на 31%. Згідно звіту Продовольчої організації Об’єднаних Націй за травень 2022 року в Україні на національному рівні у третини домогосподарств не було забезпечено продовольчу безпеку, з них 5% знаходились у стані гострого голоду.

Надійне забезпечення населення країни продовольством має стратегічне значення, оскільки від цього залежить не лише продовольча, а і національна безпека України. Розпорядженням Кабінету Міністрів від 23 липня 2024 року №684-р схвалено Стратегію продовольчої безпеки України на період до 2027 року та затверджено операційний план заходів з її реалізації

(https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-skhvalennia-stratehii-prodovolchoi-bezpeky-ukrainy-na-period-do-2027-roku-ta-zatverdzhennia-operatsiinoho-planu-zakhodiv-z-ii-realizatsii-i230724-684)

Показником реалізації Стратегії є забезпечення фізичного та економічного доступу кожної людини до безпечних харчових продуктів у достатній кількості, створення умов для продовольчої незалежності країни, сталого розвитку аграрного сектору економіки.

В результаті досягнення стратегічних цілей середньодобова калорійність споживання населенням продуктів харчування підвищиться до 2700 ккал (2021 рік - 2677 ккал). При цьому середньодобове споживання населенням жирів у раціоні харчування становитиме 96 грамів (2021 рік - 95,2 грама), середньодобове споживання населенням протеїнів у раціоні харчування - 83 грами (2021 рік - 82,3 грама), з яких протеїнів тваринного походження - 43 грами (2021 рік - 42,5 грама). При цьому зростання в наступні періоди (13-24 та 25-36 місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану) очікується на рівні +5 та +10% відповідно. Частка витрат на харчування в сукупних споживчих витратах домогосподарств може становити 50 відсотків (2021 рік — 52,6 відсотка) з подальшим (13-24 та 25-36 місяців після припинення чи скасування воєнного стану) зниженням на 5 та 10%.

Результативними показниками Стратегії є формування системи державних запасів продовольчих товарів, проведення ідентифікації та категоризації об’єктів критичної інфраструктури в секторі «Харчова промисловість та агропромисловий комплекс», створення та функціонування систем національного та регіонального моніторингу продовольчої безпеки України, здійснення заходів з адаптації до змін клімату, приведення національного законодавства у відповідність з правом ЄС у сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, ветеринарної медицини, здоров’я та благополуччя тварин, карантину та захисту рослин, дотримання вимог біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованих організмів.

В операційному плані заходів з реалізації Стратегії продовольчої безпеки передбачено завдання для установ Міністерства охорони здоров’я України розроблення і затвердження спільно з іншими відповідальними виконавцями протягом 2025-2026 років методичних рекомендацій щодо прогнозної оцінки загроз продовольчій безпеці країни.