Профілактичні заходи при фізіологічному перебігу вагітності

В Україні спостерігається катастрофічне зниження народжуваності. У 2012-2013 роках в країні щороку народжувалось до півмільйона дітей, у 2020 році відбулось всього 281675 пологів.

Кількість пологів в Україні за 2013-2020 роки

Показник перинатальної смертності з 2001 до 2020 року знизився з 25,93 до 8,89. Статистика свідчить, що обернено пропорційно зменшенню кількості народжень збільшується цінність кожної вагітності і лікарська відповідальність за здійснення заходів профілактики ускладнень гестації. Стандарти медичної допомоги при нормальній вагітності затверджені Наказом МОЗ №1437 від 09 серпня 2022 року, розроблені з урахуванням сучасних вимог доказової медицини, включають ряд заходів профілактики ускладнень вагітності. Фахівці Інституту педіатрії акушерства та гінекології ім. акад. О. М. Лук’янової НАМН України розглянули прості профілактичні заходи при фізіологічному перебігу вагітності, як шлях уникнення складних проблем.

Здоровому харчуванню та фізичній активності для попередження надмірної прибавки маси тіла, розвитку анемії, дефіциту мікронутрієнтів приділяється велика увага. За версією ВООЗ ключові складові здорового харчування включають достатнє споживання різноманітних овочів і фруктів, цільнозернових продуктів, харчових волокон, горіхів та насіння, вітамінів і мінералів; мінімальне споживання технологічно оброблених м’ясних продуктів, продуктів та напоїв з високою енергетичною цінністю, цукру, насичених жирів, трансжирів, солі. Для матері і дитини оптимальним є грудне вигодовування в перші два роки життя. Оптимальне споживання мікронутрієнтів має вирішальне значення при плануванні зачаття, під час вагітності та лактації. Повторні вагітності, короткі інтервали між вагітностями можуть впливати на мікронутрієнтний стан матері. Застосування багатокомпонентних вітамінно-мінеральних комплексів найбільше впливає на наслідки вагітності у жінок з низьким мікронутрієнтний статусом.

Важливим компонентом раціону є фолати (від лат. лист), похідні вітаміну В9. Листові овочі є найкращим джерелом фолатів, захисна роль яких у профілактиці вроджених вад розвитку нервової системи доведена. Результати популяційного дослідження застосування фолієвої кислоти протягом трьох місяців до настання вагітності, в якому взяли участь більше 1,5 млн жінок, продемонстрували значне зменшення ризику викиднів, мертвонародження, неонатальної смертності в порівнянні з жінками, які не приймали фолієву кислоту до настання вагітності. Фолієву кислоту у дозі 0,4 мг можна приймати роками без будь-яких відомих побічних ефектів.

Під час вагітності збільшується потреба в йоді. Ранній ембріогенез забезпечується тиреоїдними гормонами матері. Щитовидна залоза плода починає виділяти помітні кількості тиреоїдних гормонів тільки з 18-22 тижня вагітності. Нестача йоду пов’язана з ризиком акушерських та неонатальних ускладнень, може призвести до передчасних пологів, дитячої смертності, неврологічних порушень та ушкоджень мозку плода, що в подальшому загрожує для дитини дефіцитом уваги, гіперактивністю, косоокістю, глухотою. Рекомендовано постійний прийом йодованої солі, щоденний пероральний прийом препаратів мікроелементів, що містять 200 мкг йоду в формі йодиду калію для забезпечення оптимальної функції щитовидної залози як до, так і під час вагітності.

Докозаексаєнова кислота (ДГК) входить до складу жирних кислот, які утворюють кору людського мозку. Вона є критично важливою для формування структур та розвитку головного мозку плода. Плід отримує ДГК від матері через плаценту і через грудне молоко. Доведена користь введення ДГК у раціон задовго до настання вагітності для запобігання розвитку фетоплацентарних порушень та пов’язаних з ними ризиків прееклампсії – захворювання під час вагітності з підвищенням кров’яного тиску та наявністю білка у сечі. Для запобігання раннім передчасним пологам призначення вагітним у терміні 12 тижнів дози ДГК (омега-3) у 1000 мг розглядається більш ефективним, ніж стандартної дози 200 мг на добу.

У 2020 році ВООЗ оновила рекомендації з прийому вітаміну D під час вагітності. Для вагітних він може призначатись при підозрі на авітаміноз у дозі 200 МО (5мкг) на добу у популяціях, де пряма дія сонця обмежена. Рішення про призначення препаратів приймається в залежності від вмісту вітаміну D у плазмі крові. Доведена користь від спільної дії омега-3 і вітаміну D.

Бактеріальний вагіноз підвищує ризик запалення плідних оболонок, народження дитини з низькою масою тіла, передчасних пологів. Під час вагітності рекомендоване місцеве лікування бактеріального вагінозу, що сприяє відновленню вагінальної флори та pH. Застосування вагінальних пробіотиків знижує ризик генітальних інфекцій.

Попередження ускладнень вагітності має ґрунтуватись на конкретних потребах пацієнток і досягненнях медичної науки.

Вплив мікронутрієнтів на репродуктивний статус жінки