Про серцево-судинні наслідки COVID-19 у світі

В Україні захворювання на COVID-19 вперше було діагностовано 3 березня 2020 року в Чернівцях, перший летальний випадок внаслідок коронавірусної інфекції було зафіксовано 13 березня 2020 року. На момент офіційного закінчення пандемії 4 травня 2024 року в нашій країні було зареєстровано понад 5,5 мільйонів випадків хвороби, з них летальних - понад 112 тисяч (у всьому світі було 497 мільйонів підтверджених випадків COVID–19 і 6 мільйонів смертей). На сьогодні у світі продовжується розповсюдження COVID-19, але хвороба вже не має ознак пандемії.

Інформаційна база щодо впливу COVID-19 на організм людини поповнюється. Отримані дані свідчать, що інфекція SARS-CoV-2 відповідальна за короткострокові наслідки та віддалені серйозні ускладнення захворювання - легеневі, серцево-судинні та нервово-психіатричні. Журнал

Клінічні прояви COVID-19 можуть варіювати від легкого до вкрай важкого ступеня. У більшості пацієнтів розвивається легка або безсимптомна форма захворювання. В 5% розвивається важка форма, що перебігає із септичним шоком, гострим респіраторним дистрес-синдромом, тромбоемболічними подіями, поліорганною недостатністю, гострим ураженням нирок та серця. Деякі пацієнти одужують неповністю і страждають від поліорганних ускладнень, описаних як синдром пост-COVID-19 чи long-COVID. Клінічно з боку серцево-судинної системи це проявляється гострим коронарним синдромом, аритмією, міокардитом, венозною тромбоемболією. Про пошкодження міокарду свідчить підвищений рівень кардіоспецифічного тропоніну в крові.

Long-COVID - це термін, який описує більш тривалий і важкий перебіг хвороби, ніж початкові ознаки інфекції SARS-CoV-2. Він вражає осіб, які перенесли COVID-19, незалежно від ступеня тяжкості захворювання. Насторожує, що пост-COVID-19 визначають навіть у дітей, які перенесли безсимптомну форму хвороби. Реконвалесценти продовжують страждати від різноманітних симптомів протягом місяців. Ті, у кого симптоми тривали більше 28 днів після встановлення діагнозу, формують групу «осіб із тривалим COVID».

Китайські дослідники виявили через 3 місяці після виписки з лікарні легеневі рентгенологічні зміни у 71% осіб, які перенесли COVID-19, а функціональні порушення − у 25%, хоча важка пневмонія спостерігалася лише в менше ніж 10% випадків. Через шість місяців від появи перших симптомів рентгенологічні знахідки в легенях, пов’язані з симптомами, відзначались у половини тих, хто переніс COVID-19.

Багато досліджень показують, що протягом періоду одужання більшість пацієнтів відчувають принаймні один симптом. Найпоширенішими є втома, задишка, біль у грудях, біль у суглобах, серцебиття, втрата нюху та спотворення відчуття смаку, випадіння волосся, когнітивні симптоми (дефіцит пам’яті та уваги), психосоціальні проблеми. Широке дослідження 1733 пацієнтів виявило, що 63% із них страждали від втоми або м’язової слабкості, 26% мали порушення сну, а 23% - тривогу або депресію після 6-місячного спостереження.

Гіпертонічна хвороба може відігравати важливу роль у виникненні несприятливих наслідків COVID-19. Обстеження майже ста тисяч пацієнтів з COVID-19 у 24 дослідженнях показало, що гіпертонічна хвороба у критичних хворих з COVID-19 становила 37%, порівняно з 18% некритич- них пацієнтів із COVID-19; серед померлих - 46%, порівняно із 22% тих, хто вижив. Пацієнти з гіпертензією мали 1,82-кратно вищий ризик розвитку вкрай важкого COVID-19 і у 2,17 рази вищий ризик пов’язаної з COVID-19 смертності.

Серед пацієнтів дуже похилого віку, госпіталізованих до геріатричної лікарні з приводу COVID-19, смертність була нижчою серед тих, хто отримував до початку інфекції достатнє лікування гіпертонічної хвороби за допомогою блокаторів рецепторів ангіотензину або інгібіторів ангіотензин-перетворюючого ферменту. Така терапія літнім пацієнтам у періоди спалаху коронавірусу має продовжуватись.

На відміну від дорослих, дитяча інфекція COVID-19 перебігає безсимптомно в 90% випадків. Досі немає наукового пояснення, чому діти страждають на COVID-19 менше. Проте у дітей в популяційних дослідженнях спостерігався специфічний Кавасакі-подібний синдром в поєднанні з гіперзапальним шоком.

Ураження серця спостерігалось у 67-80% дітей із синдромом і включало дисфункцію шлуночків серця, аневризми коронарних артерій, порушення провідності та аритмії. Найбільш поширеним симптомом, що траплявся у 34-50% дітей, було зниження фракції викиду лівого шлуночка. Необхідною частиною віддаленого спостереження дітей, які перенесли Кавасакі- подібний синдром, має стати систематична оцінка розвитку міокардіального фіброзу – патологічного стану заміщення серцевого м’язу фіброзною тканиною з порушенням функцій провідності і скорочуваності.

Оскільки світ стикається з новою хвилею COVID-19, можна очікувати, що постковідні синдроми становитимуть значну частку консультацій як на первинній, так і на вторинній ланці найближчим часом. Раннє впровадження реабілітації має вирішальне значення для пацієнтів із COVID-19 для ефективної профілактики наслідків хвороби та зниження ризику розвитку важких ускладнень.