Про оцінку безпеки закладів охорони здоров’я України в умовах надзвичайних ситуацій.
Безпека закладів охорони здоров’я - комплексне поняття, яке включає в себе безпеку пацієнтів, персоналу, відвідувачів закладів, а також екологічні аспекти взаємовпливу діяльності медичних закладів та довкілля. Особливо гостро питання безпеки і стійкості закладів охорони здоров’я постає в умовах надзвичайних ситуацій. Фахівці провідних медичних наукових, освітніх, лікувальних закладів здійснили оцінку стійкості системи охорони здоров’я України в умовах надзвичайних ситуацій біологічного та соціально-політичного характеру (https://ujmm.org.ua/index.php/journal/article/view/503/399).
В ході роботи проводився аналіз звітів системи моніторингу доступності ресурсів та послуг в охороні здоров’я на території України ВООЗ, вивчались офіційні вітчизняні статистичні дані. Серед факторів впливу на функціональність закладів охорони здоров’я в Україні, фахівці ВООЗ виділяють нестачу персоналу, проблеми безпеки та пошкодження закладів.
Станом на 22 липня 2024 року повністю зруйновано 119 закладів охорони здоров’я (1%), частково пошкоджено 708 (6%). На момент аналізу даних непошкодженими або повністю відновленими залишалося 93% установ. Найбільше постраждали Центри екстреної медичної допомоги та однопрофільні установи. Частково пошкоджено 10% багатопрофільних лікарень. У Херсонській області зазнало пошкоджень 57,3% лікувальних закладів та їх відокремлених підрозділів (51 установа), у Донецькій показник зафіксовано на рівні 52,4% (141 установа), у Чернігівській – 33,2% (103 установи), в Харківській – 26,5% (168 установ). Загалом в Україні обмежено доступними (серед функціонуючих закладів) визнано 8% центрів екстреної медичної допомоги, 6% однопрофільних закладів охорони здоров’я, по 3% центрів первинної медичної допомоги і відокремлених закладів та 2% багатопрофільних лікарень. Ситуація з доступністю найгірша в Херсонській, Донецькій, Рівненській та Запорізькій областях. Основні перешкоди для доступності - проблеми з безпекою в регіоні, інфраструктурні обмеження для маломобільних груп населення та фізичні бар’єри.
У 573 медичних закладах України та їх відокремлених структурних підрозділах (5% від загальної кількості) зафіксовано пошкодження обладнання: у Херсонській області в більше ніж 50% закладів, у Донецькій - 46,9%, в Чернігівській - 19,7%, у Харківській - 22,7%. Великою проблемою стала відсутність повноцінних бомбосховищ у закладах. Часто лікарям доводилося працювати фактично в польових умовах, замінюючи стерильні операційні на необладнані.Відсутність автономної системи вентиляції, водопостачання та суцільні стелі роблять їх непридатними навіть як укриття для здорових людей.
Кадровий потенціал сфери охорони здоров’я зазнав значного удару. Лише за перший рік війни в Україні загинуло 106 цивільних медичних працівників, з них 33 на своєму робочому місці. У 2022 році загальна кількість медиків знизилася на 14% порівняно з 2021 роком. Найбільше скоротилася кількість молодшого медперсоналу – на 16,5% порівняно з довоєнним рівнем. Міграція населення підвищила трудове навантаження медичних працівників. За перший рік повномасштабного вторгнення близько 6,5 млн українців переселилися в інші регіони України і всі переселенці потребували медичної допомоги на новому місці проживання.
В Україні воєнне вторгнення співпало з надзвичайною ситуацією біологічного характеру – пандемію COVID-19, яка й сама по собі значно ускладнила умови праці в галузі охорони здоров’я. Травматизм в галузі охорони здоров’я в структурі загального травматизму на фоні пандемії COVID-19 збільшився до 49,5% у 2020 році. Фактично кожен шостий випадок летального травматизму у 2020 році та майже кожен другий у 2021 році фіксувалися саме у галузі охорони здоров’я та надання соціальних послуг. Станом на 29 червня 2023 року (фактично на передостанній день епідемії COVID-19 в Україні) зафіксовано 154637 підтверджених випадків COVID-19 у медичних працівників (15981 випадок визнано пов'язаним із виробництвом).
За даними Національного інституту стратегічних досліджень, за перші 3 квартали 2022 року ДП «Медичні закупівлі України» було придбано лікарських засобів в обсязі лише 53% від потреби. Через ускладнення вантажопотоку в пунктах пропуску вантажі низки фармацевтичних компаній затримуються під час перетину кордону. Крім того, перевезення певних лікарських засобів, сировини для їх виготовлення вимагають дотримання температурних режимів. В деяких громадах досі не працює належним чином програма «Доступні ліки». Насамперед це прифронтові та деокуповані території.
Автори статті приділили увагу зниженню в закладах охорони здоров’я культури безпеки пацієнтів під негативним впливом надзвичайних ситуацій медико-біологічного та соціально-політичного характеру. Опитування медичних працівників з використанням опитувальника Агентства досліджень і якості медичної допомоги США показало, що за 8-річний період з 2016 по2023 роки у медичних закладах спостерігається суттєве зниження відсотка позитивних відповідей за такими характеристиками культури безпеки пацієнтів, як «Організаційне навчання» - з 91% до 84 %; «Підтримка керівництвом безпеки пацієнтів» - з 80% до 68%; «Частота повідомлень про помилки» з 62% до 57% та «Робота в команді в межах підрозділу» - з 82% до 60%, «Кадрове забезпечення» - з 53% до 39%. Значне погіршення стану культури безпеки пацієнтів в лікарняних закладах, до певної міри, пов’язується з пандемією COVID-19 та воєнним вторгненням, проте, головну роль в цьому процесі відіграла відсутність стратегії розвитку культури безпеки пацієнтів в системі охорони здоровʼя України.
Незважаючи на стійкість, продемонстровану системою охорони здоров’я України, існує очевидна потреба у вирішенні нагальних проблем на рівні окремих закладів охорони здоров’я, міст, регіонів та країни в цілому.
Інформація надається до відома і використання в комунікаціях з виконавчими органами влади і місцевого самоврядування, медичними і соціальними працівниками, представниками Держпраці і ДСНС, громадськими організаціями, співробітниками і громадянами.