Паліативна та хоспісна допомога пацієнтам неврологічного та онкологічного профілю в Україні

Паліативну та хоспісну допомогу отримують чисельні категорії хворих на хронічну неінфекційну патологію в термінальних стадіях. До такої патології відносяться злоякісні новоутворення дорослих і дітей, дегенеративні інвалідизуючі неврологічні захворювання, неврологічні наслідки розладів кровообігу, хронічних та гострих. Паліативні стани характеризуються важкими порушеннями функцій життєзабезпечення та супроводжуються інтенсивним хронічним болем. Безперервне знеболення потрібно в середньому 60 відсоткам важкохворих паліативних пацієнтів та до 85 відсотків паліативних хворих онкологічного профілю. Проте їх забезпечення знеболювальними засобами у великій мірі залежить від інтегрування паліативних медичних закладів у загальну систему охорони здоров’я, фінансування витрат на їх утримання та ряду суб’єктивних обставин - закінчення фінансового року, пакету програми медичних гарантій Національної служби здоров’я України тощо. Фахівці вищих навчальних медичних закладів міста Харкова вивчили регіональні відмінності потреб у паліативній та хоспісній допомозі дорослого та дитячого населення східного, центрального та західного регіонів України, визначили статистичний зв’язок між параметрами якості життя, рівнем болю та якістю знеболення паліативних пацієнтів онкологічного та неврологічного профілю лікування.

Епідеміологічне дослідження включало вивчення регіональної потреби у паліативній та хоспісній допомозі за показником відносної кількості дорослого населення та дітей східного (Харківська область), центрального (Київська та Вінницька області) та західного (Львівська область) регіонів України у 2018 році. Використані дані демографічної статистики та результати 100 випадків лікування паліативних хворих у КНП «Обласний центр паліативної медицини «Хоспіс» Харківської обласної ради у 2021-2023 роках.

Для медико-соціального дослідження із 171 пацієнта Харківського хоспісу були сформовані дві групи здатних відповідати на питання осіб - 50 пацієнтів неврологічного та 50 пацієнтів онкологічного профілів лікування. Першу групу склали дорослі пацієнти з церебральним атеросклерозом, середній вік 76,2 роки: 21 чоловік та 29 жінок; другу групу - дорослі пацієнти із злоякісними новоутвореннями різних локалізацій паліативних стадій, середній вік 63,4 роки; 27 чоловіків та 23 жінки. Всі середні значення серед обраних для дослідження пацієнтів були визначені шляхом підрахунку середньоарифметичного, без медіани та стандартних відхилень. Були визначені кількісні параметри причин смерті пацієнтів другої групи: ракової інтоксикації, органної недостатності, кахексії, метастазування або проростання пухлин у сусідні органи з порушенням їх вітальних функцій, тромбоемболічних та інфекційних ускладнень, ускладнень лікування.

Для вивчення якості життя хворих було застосовано опитувальник SF-36, модифікований авторами для відповідних груп лікування. Питання стосувались загального і психологічного здоров’я; фізичного, соціального, рольового функціонування. Результат підраховано в балах. З метою статистичної перевірки зв’язків між параметрами якості життя, рівнем болю та якістю знеболення паліативних пацієнтів онкологічного та неврологічного профілів лікування, їм було запропоновано заповнити анкету двічі з інтервалом 3-4 тижні – до та після лікування, і одночасно (двічі) оцінити рівень болю за відповідною шкалою. Пацієнти оцінили також якість лікування в цілому та якість знеболення як частини лікування за інтуїтивною десятибальною шкалою.

Виявлено пряму корелятивну залежність між показниками загального здоров’я та життєздатності пацієнтів неврологічного профілю; між показниками фізичного функціонування та суб’єктивною оцінкою результатів лікування протягом 3–4 тижнів пацієнтів онкологічного профілю (зменшенням проявів ракової інтоксикації та недостатності органів та систем). Отримані результати підтвердили коректність модифікації опитувальника SF-36.

В результаті дослідження визначено достовірний помірний зворотній зв’язок між задоволеністю лікуванням та рівнем болю у групі хворих неврологічного профілю та достовірний сильний зворотній зв'язок між задоволеністю лікуванням та рівнем болю у групі хворих онкологічного профілю. Виявилось, що правильність призначенні знеболювальних засобів була низькою навіть в умовах стаціонарного лікування у хоспісі, і складала 78% для неврологічних та 84

% для онкологічних пацієнтів.

За даними Фонду народонаселення ООН, станом на 15 листопада 2022 року населення Землі досягло позначки 8 млрд людей. Потребують паліативної допомоги за підрахунками Всесвітнього альянсу хоспісної та паліативної допомоги щорічно 40 мільйонів людей. Виходячи з цих даних, 0,5

% населення планети потребує паліативної допомоги. Підрахунки результатів проведеного дослідження показали, що потреба у паліативній та хоспісній допомозі серед дорослих і дітей не залежала від регіону України та коливалась в межах близько 1% населення країни, що удвічі перевищує загальносвітову потребу.