Метод самостійної оцінки якості життя пацієнтами з хронічним обструктивним захворюванням легень
Хронічні обструктивні захворювання легень (ХОЗЛ) характеризуються обструкцією дихальних шляхів внаслідок хронічного бронхіту або емфіземи. Обструкція є переважно прогресуючою і може супроводжуватись підвищеною реактивністю дихальних шляхів. Втрата функції легень при ХОЗЛ супроводжується патологічною запальною реакцією легень на шкідливі часточки в атмосфері або гази. Зв’язок ризику захворювання з курінням чітко встановлено. Більше 85% випадків ХОЗЛ пов’язують у світі з курінням. Існує різниця більша, ніж в два рази в смертності від ХОЗЛ у пацієнтів, які курять менше 15 і більше 25 сигарет на день. Типовий пацієнт з ХОЗЛ має тривалий стаж куріння, часто більше 25 пачко-років (один пачко-рік дорівнює 20 сигарет щоденно протягом року). Такі пацієнти звертаються з жалобами на задишку та кашель, іноді зі свистячим диханням і відхаркуванням мокротиння. Збільшення об’єму або гнійний характер мокротиння вказують на загострення ХОЗЛ.
Хронічні обструктивні захворювання легень (ХОЗЛ) є прогресуючим захворюванням і симптоми переважно розвиваються поступово. До моменту звернення по медичну допомогу пацієнти можуть мати вже суттєве порушення функції легень, іноді на 50% менше за належну. Хворі призвичаюють своє життя до свого існуючого стану, уникають ситуацій виникнення задишки. Це призводить до замкненого кола прогресуючого погіршення стану здоров’я, якості життя, до відмови від активності. Спірометрія є важливим методом оцінки обструкції дихальних шляхів і вирішальним у встановленні діагнозу ХОЗЛ, ступені тяжкості хвороби. Результати спірометрії можна використовувати для роз’яснення пацієнтам шкідливості куріння на функцію їх легень і мотивації до відмови від куріння.
Важливого значення в цьому сенсі набуває визначення якості життя у пацієнтів із хронічними ураженнями дихальної системи, адже постійна хронічна гіпоксія значно обмежує усі життєві потреби і впливає на центральну нервову систему, включаючи занепокоєння, тривогу та депресію. Фахівці Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького визначили доцільність оцінки якості життя та використання респіраторного опитувальника Святого Джорджа SGRQ у пацієнтів із ХОЗЛ (https://plr.com.ua/index.php/journal/article/view/826/680).
Визначення якості життя є важливим критерієм стану здоров’я та його змін. Воно дозволяє лікарю слідкувати за перебігом хвороби, ефективністю терапії, проводити ранжування пацієнтів, формувати план реабілітації і відстежувати його втілення. Крім того, визначення якості життя є важливим інструментом самооцінки стану під час онлайн-контролю за перебігом хвороби та ефективністю лікування. Так, пацієнти з ХОЗЛ часто мають труднощі в досягненні закладів охорони здоров’я, тому зростає значення онлайн-підтримки, коли оцінка якості життя стає доступним механізмом об’єктивізації самостійної оцінки власного стану. Страхові поліси охорони здоров’я в розвинених країнах націлені на покращення якості життя пацієнтів із хронічними хворобами, особливо старшого та літнього віку. Для оцінки якості життя запропоновані декілька анкет, однак найбільш зручною для пацієнтів із хворобами дихальної системи загалом та ХОЗЛ виявилась шкала St. George’s Respiratory Questionnaire scale (SGRQ), яка наводиться у статті повністю. Питання стосуються симптомів хвороби та ступеня їх тяжкості і частоти - кашлю, відокремлювання мокротиння, задишки, нападів хрипкого дихання, сприятливих для повсякденної діяльності днів. Група питань потребує оцінки пацієнтом стану його дихальної системи, впливу різних видів діяльності, лікування та обмежень, які накладає хвороба.
За даними літератури, оцінка якості життя за анкетою SGRQ дозволила оцінити якість життя хворих при використанні дихальних вправ, технік застосування інгаляторів, тренувань сили дихальних м’язів. Особливо успішним стало визначення якості життя у хворих з різними фенотипами ХОЗЛ, використання різних фармакологічних засобів.
Автори провели власне дослідження за допомогою анкети SGRQ 145 стаціонарних пацієнтів із загостренням ХОЗЛ - 96 чоловіків та 49 жінок, медіана віку - 51,3 року. Результати порівняли з тестом оцінки та вираженості тривоги і депресії за госпітальною шкалою тривоги та депресії (HADS). Підсумкова оцінка якості життя пацієнтів із загостренням ХОЗЛ за анкетою SGRQ становила 34,1%. Найбільший вплив на якість життя мав компонент «симптоми» (48,4%), дещо менші - «зменшення активності» (35,8%) та «психосоціальний вплив» (26,4%). Серед жінок із ХОЗЛ рівень якості життя був нижчим. Істотно нижчою була якість життя у пацієнтів-курців, ніж у тих, хто ніколи не курив. Згідно з кореляційним аналізом якість життя пацієнтів із ХОЗЛ погіршувалась паралельно із збільшенням індексу маси тіла, збільшенням важкості ХОЗЛ, ступенем дихальної недостатності, погіршенням швидкісних і об’ємних параметрів функції зовнішнього дихання, життєвої ємності легень, розвитком артеріальної гіпертензії, поглибленням депресії за шкалою HADS, збільшенням печінки.
Літературні дані та власні дослідження дозволили авторам дійти висновку, що якість життя може слугувати важливим критерієм стану здоров’я хворих на ХОЗЛ та його змін, який визначає перебіг хвороби, ефективність стандартної і додаткової терапії, а респіраторний опитувальник SGRQ є зручним ефективним інструментом визначення якості життя. Використання опитувальника SGRQ дозволило конкретизувати причини погіршення якості життя хворих завдяки чіткій та доволі об’ємній деталізації скарг та симптомів.
Пацієнти з ХОЗЛ схильні до пізнього звернення по медичну допомогу і використання респіраторного опитувальника Святого Джорджа на первинній ланці медичної допомоги може слугувати допоміжним інструментом практикуючого лікаря для виявлення проблем з диханням, мотивації пацієнтів до відмови від куріння. Медична школа Лондонського університету Св. Георгія надає клініцистам дозвіл на безкоштовне використання SGRQ.