«Звичайні люди, які роблять незвичайні речі» - Сергій Григор’єв

Людина, яка живе своїм світом. Це про Сергія Григор’єва, який малює у Дарницькому районі з десяток років, і малює так, що багато людей сприймають його акварельні творіння як реальність. В серії інтерв’ю «Звичайні люди, які роблять незвичайні речі», Сергій Григор’єв розповість про те, як він став художником, чого навчився у молодості та чому малюнки аквареллю – це найскладніша форма живопису.

Коли ми побачили акварелі Сергія Григор’єва, то чітко зрозуміли, що ця людина є справжнім художником, який робить хороше мистецтво. Його стиль - це естетика, яка дихає сучасністю і неповторністю внутрішнього світу художника. Його роботи що ніби світяться зсередини, незвичні, композиційно багаті.

Сергій Григор’єв народився у місті Богодухів, Харківської області. Випускник військового училища та академії. Лауреат і дипломант міжнародних виставок.

- Сергію Євгеновичу, чому ви стали художником? Що було тим поштовхом, який зробив із молодого Сергія Григор’єва того митця, якого ми зараз бачимо?

У місті Богодухів, де я народився, не було художньої школи чи гуртка. Себе я можу назвати «самоучкою», адже профільної художньої освіти не маю.
Моєю дитячою мрією було написати копії дивовижних картин Айвазовського. Хотів зробити це по-своєму - акварелью. Але мрія залишалася мрією.
В школі і армії доводилось малювати зовсім інші сюжети: плакати, лозунги, бойові листки, стінні газети, графіки, карти тощо.
Свідомо і системно я почав займатися живописом лише з 2008 року. Намалював понад 200 картин, з яких 53 знаходяться в приватних колекціях в Україні, США, Білорусі, Росії, Бельгії, Нідерландах, Англії та Туреччини.

- А чому саме акварель?

Вважаю, що весь світовий живопис почався з акварелі. Саме фарбами на основі води були зроблені перші наскальні печерні малюнки.

- А як і де ви зберігаєте свої картини?

Їх не є аж так багато, всього пару сотень. Найкращі, на мій розсуд, роботи зараз входять до складу постійної експозиції Київської галереї «Глобус» (вул. Зоологічна,