Забруднення канцерогенними речовинами ґрунтів та харчових рослин України

Указ президента України від 22 грудня 2023 року, яким введено у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України «Щодо профілактики, ранньої діагностики та лікування злоякісних новоутворень», передбачає визначення впливу канцерогенних факторів та виявлення серед населення груп ризику на підставі ідентифікації хімічних канцерогенів. Групою дослідників ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України» проаналізовано на основі досліджень останніх десяти років вміст в якості фонового рівня канцерогенних речовин різних класів, у т.ч. пріоритетних поліциклічних ароматичних вуглеводнів (ПАВ) у ґрунтах сільськогоспо-дарських земель України та харчових продуктах рослинного походження для визначення наслідків воєнних дій (http://www.dovkil-zdorov.kiev.ua/env/112-0057.pdf).

Серед канцерогенних речовин за впливом на організм людини з продуктами харчування пріоритет належить ПАВ, які характеризуються повсюдним поширенням, стабільністю у довкіллі, високою бластомогенною активністю та ступенем контакту з ними населення. Маркером канцерогенних ПАВ у продуктах харчування визнається бенз(а)пірен (БП), який належить до групи речовин з доведеною канцерогенною небезпекою для людини. З ґрунтів ПАВ надходять у рослини харчового призначення, крім того утворюються у харчових продуктах при термічній обробці харчової сировини. Канцерогенний вплив для людини споживання продуктів харчування, які містять ПАВ, сягають близько 80% порівняно з 12% їхнього впливу за рахунок інгаляційного надходження, що обумовлює суттєво вищу небезпеку пероральної дози ПАВ.

Є особливості накопичення БП у рослинах. Листові овочі накопичують БП за рахунок забруднення великої листової поверхні дрібними частинками ґрунтового та атмосферного пилу. Завдяки електростатичним та адсорбційним властивостям канцероген міцно утримується, а завдяки ліпідній розчинності – надходить до воскового шару кутикули рослини. Корене- та клубнеплоди поглинають канцероген із ґрунту кореневою системою.

У довоєнний період природні умови вирощування сільськогосподарської рослинної продукції в Україні перебували у межах допустимого рівня, чим забезпечувалася їхня безпечність. Аналітичні дослідження ретроспективних даних дозволили підтвердити загальновизнану думку щодо залежності вмісту ПАВ загалом та БП зокрема у продуктах харчування рослинного походження від характеру та інтенсивності забруднення ґрунтів. Аналізу підлягали ґрунти та вирощена продукція на землях, віддалених від індустріальних центрів та промислових джерел забруднення. В умовах польових дослідів показано, що максимальні концентрації БП у ґрунті, за яких не спостерігається транслокаційний ефект, є для редису – 57,8 мкг/кг, салату – 87,6 мкг/кг, картоплі – 105,8 мкг/кг, моркви – 430,0 мкг/кг. Нині, коли країна перебуває в екстремальних умовах з наявними численними джерелами додаткового забруднення довкілля, передусім ґрунтів, екологічна ситуація в окремих районах може різко змінитися.

Воєнні дії вже кілька років супроводжуються появою численних додаткових джерел забруднення довкілля канцерогенами зазначеного класу. Це відпрацьовані гази від пересування військової техніки, розлив пального та численні пожежі різної потужності, що свідчить про небезпеку зростання загального забруднення ґрунтів і ризику для сільськогосподарської продукції, вирощеної у таких умовах. Дослідники змоделювали поширення відпрацьованих газів важкої військової техніки у процесі її переміщення, для чого взяли за аналог автомагістралі з пересуванням різних видів автотранспорту. Підтверджено потужність автомагістралей як джерел забруднення атмосферного повітря та ґрунтів. Причому рух на магістралях першої та другої категорії з пропускною щільністю десятків тисяч транспортних одиниць на годину на відстані до 1000 метрів обумовлює вміст БП у ґрунтах на рівнях, близьких до тих, що вимірюються у районах потужних промислових джерел.

Загалом забруднення на рівнях, вищих за гігієнічний норматив, реєструється на відстані до 200 метрів обабіч дороги. Небезпечний транслокаційний ефект спостерігається на віддаленні від автотраси, трохи більшому за 100 метрів. Важливо, що небезпека автотранспортних мереж пов’язана з урегульованими системами забруднення, тоді як в місцях ведення воєнних дій ці процеси не регулюються і мають повсюдно стихійний характер, тому площа уражень прогнозується більш значною і непередбачуваною.

У зоні сільськогосподарських територій пожежі обумовлюють ще більшу небезпеку для екологічних систем. Спостереження за вмістом БП у ґрунтах в зоні впливу пожежі на нафтобазі ТОВ «БРСМ-Нафта» поблизу міста Васильків Київської області дозволили визначити значні концентрації БП у ґрунтах у радіусі близько 20 км, які дорівнювали 146,6-280,0 мкг/кг, що у 7-14 разів вище за ГДК. При цьому чітко простежувалася залежність концентрації від відстані до епіцентру вогнища. Навіть на таких відстанях забруднення не досягало нормативних показників, хоча і зменшилося більш ніж удвічі.

Дослідники передбачають серйозну небезпеку для здоров’я населення внаслідок забруднення ґрунтів та рослинної продукції.