Забруднення ґрунтів України важкими металами внаслідок воєнних дій
05 грудня кожного року у світі відмічають Всесвітній день ґрунту. Цей день ініціювали учасники Міжнародного конгресу ґрунтознавців у серпні 2002 року у місті Бангкок (Тайланд). Ґрунт – це поверхнева плівка товщиною у півтора-два метри за радіуса земної кулі 6000 кілометрів. День ґрунту повинен об’єднувати людей у світі для загальної справи – захист наших ґрунтів від виснаження, руйнації, деграції, а також відтворення їх родючості. Це нелегка і разом із тим благородна справа. Проте в усіх частинах світу деградація ґрунтів є швидко зростаючою проблемою. Близько 33 % ґрунтів у всьому світі вже піддалися де грації внаслідок процесу урбанізації, додаткову загрозу представляють ерозія ґрунтів, виснаження поживних речовин в ґрунтах і їх засолення, висихання і забруднення. Ґрунт – це природний ресурс, який нелегко піддається відновленню. Екологічно раціональне використання ґрунтів повинна стати пріоритетним завданням для усіх. Сьогодні забруднення ґрунтів в Україні є не лише результатом господарської діяльності, а й наслідком воєнних дій, що тривають. Відновлення України після війни вимагатиме подолання масштабного забруднення води та ґрунтів ртуттю, кадмієм, свинцем, хромом, міддю, цинком, миш’яком, магнієм, літієм, тротилом, збідненим ураном. Фахівці Державної установи «Інститут медицини праці імені Ю.І.Кундієва Національної академії медичних наук України» узагальнили дані світової та вітчизняної літератури з питань забруднення об’єктів довкілля важкими металами. Важкі метали та їх похідні займають важливе місце серед різноманітних забруднень. Ці метали поширені в промисловості, накопичуються у відходах, становлять значну небезпеку для здоров’я людини, тварин та середовища. За даними українських екологічних служб, в мирний час приблизно 1800 тонн свинцю і 400 тонн кадмію щорічно вноситься в ґрунт через пестициди і мінеральні добрива.
Незабруднені ґрунти зазвичай мають значення коефіцієнту 1–2, слабо забруднені – до 10, помірно – 10-30, сильно – 30-60, дуже сильно забруднені – більше 60.
Військові дії спричиняють масштабну і стійку деградацію ґрунтів, оскільки спрямовані не тільки безпосередньо на бої, а на знищення ресурсів. Світовий досвід свідчить, що через знищення інфраструктури, промисловості і продовольчих запасів, у ґрунт потрапляють хімікати, які обумовлюють пожежі. Згоряння, вибухи і детонація боєприпасів призводять до появи різних токсичних побічних продуктів, які проникають у ґрунт поруч із водою та осколками боєприпасів. Бойова діяльність призводить до накопичення в ґрунті свинцю, кадмію та нафтопродуктів. Ці забруднюючі речовини накопичуються в ґрунті і перерозподіляються в інших середовищах. Досвід країн, де велись тривалі бойові дії, свідчить про значний ступінь бойового забруднення грунтів. Проте, проведення еколого-геохімічної оцінки ґрунтів в зонах конфлікту залишаються фрагментованими.
Внаслідок вибухів відбувається руйнування багатовікових родючих шарів ґрунту в Україні. Дослідження ґрунтів Харківської області виявило перевищення фонових рівнів нікелю, міді, хрому, свинцю. Вплив на чорноземи є очевидний із-за 6- 8 кратного перевищення вмісту ртуті, цинку, кадмію. Звіти з окупованого Росією Донецька та Луганської області відмічають важку екологічну ситуацію з важкими металами і токсинами у підземних водах і річках через покинуті насоси шахтної води.
В світі зараз ведуться дослідження закономірностей забруднення ґрунту вибухонебезпечними сполуками і важкими металами, розподілу їх серед різних видів рослин. Наприклад, біомоніторинг в Іспанії показав накопичення свинцю та міді в кедрових деревах та ґрунті із-за нерегульованої стрільби з вогнепальної зброї. Листя кульбаби, що ростуть у зонах бойових дій, демонструють високу здатність до поглинання металів – миш’яку, барію, кадмію, кобальту, хрому, міді, ванадію, цинку. У Швейцарії на території проведення в минулому військових навчань в кормових рослинах виявлені потенційно токсичні рівні свинцю, міді і нікелю.
Тротил та продукти його перетворення визнані високотоксичними для ґрунтової фауни. Вони значно пригнічують діяльність ґрунтових мікроорганізмів. З боєприпасів з часом вимиваються вибухонебезпечні сполуки. В прибережних районах Пуерто Ріко під час військових навчань ВМС США виявлені небезпечно високі рівні таких сполук, а в морських і наземних рослинах містилися високі концентрації свинцю. У мешканців острова В'єкес, розташованого поблизу військового полігону, виявлені значні перевищення в сечі вмісту свинцю, алюмінію, кадмію, урану та миш’яку порівняно з фоновими рівнями мікроелементів, характерних для населення архіпелагу. Крім того, рівні миш'яку, кадмію, заліза, ванадію і алюмінію у сироватці крові та волоссі осіб, що пережили військові техногенні впливи, були в кілька разів вищими, ніж у населення незабруднених областей.
Інтенсивність бойових дій на Сході та Півдні України можна порівняти за масштабом із Західним фронтом битв Першої світової війни, зокрема під час боїв за Верден та Іпр. Франція класифікувала пошкоджені війною території на зелену, жовту та червону зони. У зеленій були незначні пошкодження, що можна було відносно швидко відновити для цивільного використання; жовта зона потребувала значних капіталовкладень на тривалий термін відновлення для цивільного використання; червона зона активних бойових дій мала значні пошкодження від нерозірваних боєприпасів та хімічного зараження важкими металами та хімічною зброєю.
Проблема післявоєнного відновлення України буде пов’язана зі значним забрудненням важкими металами в результаті військових операцій. Зусилля повинні бути спрямовані на відновлення функціональності ґрунту, щоб мінімізувати ризики впливу важких металів.