Які оновлення чекати у Громадському бюджеті
Нещодавно Київрада підтримала рішення щодо перенесення початку ГБ-3 на 15 квітня. За цей час мають бути проведений аудит та доопрацювання електронної системи, а також опрацьовані пропозиції громадськості щодо вдосконалення Положення та параметрів ГБ. Що зміниться?
Громадський бюджет є для Києва і України дуже молодим інструментом прямої демократії. І тільки на практиці, з досвідом, стає зрозуміло, що і як варто в ньому змінювати для того, щоб він був максимально ефективним. Минулого року в Києві працювала Громадська бюджетна комісія (ГБК) з представників громадських організацій, яка розбиралася у усіх спірних питаннях. Одразу після закінчення голосування за проекти ГБ-2 на засіданні ГБК розглянули скарги і винесли ряд рішень. Зокрема, роботу електронної системи «Громадський проект» було визнано незадовільною, вирішено провести її незалежний аудит та доопрацювати на основі результатів перевірки. Також було запропоновано розпочати публічний процес вдосконалення Громадського бюджету, для чого організували три тематичні громадські експертні групи – по Положенню, кодексу етики та IT.
Враховуючи численні пропозиції експертів від громадськості та неготовність інформаційної системи до голосування, на спільній зустрічі Бюджетної комісії КМР та ГБК був погоджений проект рішення щодо зміни термінів, який на сесії підтримали депутати Київради. Початок голосування за кандидатів до участі у ГБК був перенесений з 1 лютого на 15 квітня, а збір голосів підтримки за проекти ГБ-3 – з 15 лютого на 15 квітня.
Крім того, ініційовано розглянути напрацювання щодо вдосконалення механізму ГБ від робочих груп та розпочати підготовку нової редакції Положення і параметрів ГБ на 2019 рік.
– Від групи з IT головною пропозицією було доробити сайт у кілька етапів: спочатку вирішити питання з функціоналом і голосуванням за членів ГБК, а потім – вдосконалити варіанти голосування. Бо раніше була проблема з авторизацією через Картку киянина. Також хочемо зробити повноцінний новинний розділ – із сортуванням новин та пошуком. Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій КМДА, який отримав систему наприкінці року, поставлені чіткі терміни, коли має бути представлений доопрацьований варіант сайту. Протягом лютого він буде тестуватися, – поділився член робочих груп та автор успішних проектів Олексій Коваленко. - Що стосується етики, то ми прописали ряд доповнень до Положення. Вони стосуються агітаційної кампанії, зокрема можливості зняти проект з голосування, якщо є обґрунтовані скарги про недобросовісну конкуренцію. А також відсутність політичної реклами
На думку радника першого заступника голови КМДА та голови Центру розвитку інновацій Сергія Лобойка, ГБ-3 стане новим етапом у розвитку механізму ГБ у столиці.
– Громадський бюджет стрімко зростає, фактично за один рік він об’єднав 150 тисяч киян, і, на мій погляд, ця цифра може подвоїтися. Однак у процесі виникло багато нюансів. Найслабше місце – сама система, яка не готова гарантувати відсутність скарг від учасників із ключових питань, - говорить він. - Оскільки зросла довіра між владою і громадськістю, можна піти на те, щоб передати більше повноважень громадськості. Зокрема і контроль на всіх етапах за змінами в системі: починаючи від технічних вимог і до вибору аудитора та визнання результату аудиту, призначення головного адміністратора системи, який не має конфлікту інтересів. Ми хочемо зберегти головне досягнення – високу довіру та авторитет ГБ, тому вирішили відкласти початок ГБ-3 і дати можливість доопрацювати систему. Паралельно треба зібрати весь кращий досвід ГБ-1 і ГБ-2, значна частина якого відбувалося шляхом імпровізації – це зустрічі, наради, звітність. Водночас ми побачили велику зацікавленість політиків, що викликає неоднозначне ставлення людей. А також великий інтерес з боку комунальних підприємств та бюджетних установ, чого ніхто не очікував. Насправді це великий успіх, що вони долучилися, бо забезпечили значне поінформування киян. Однак тепер всі виклики, які ми отримали, треба врегулювати.
У новій редакції Положення з’явиться розділ етики. Буде заборонено намагання підкупати за голоси, обманювати, поливати брудом інших. Це врегулює відносини учасників з потужним адмінресурсом. Депутатам буде запропоновано роль партнерів, а не конкурентів активних громадян.
- Маємо «кейс Маляревича-Страннікова», коли депутати перестали подавати власні проекти, але почали підтримувати місцевих активістів. Пропонуємо їм публічно заявити про свою участь і чітко зафіксувати, яку допомогу готові надавати, - пояснює Сергій Лобойко.
Зміняться і самі параметри проектів. Зараз у нас вони розділені по категоріям: освіта, спорт, культура і т.д. Але це трохи збиває з пантелику, бо незрозуміло, чи інноваційний той чи інший проект. Навіть ремонт може бути банальним, а може застосовувати новий підхід, який є економічно ефективним. Тому з’являться три нові критерії проектів. Це інноваційність, тобто вирішення якогось питання в новий спосіб, який раніше не застосовувався у Києві. Наприклад, не просто освітлення, а з датчиками руху. Другий – соціальність, а саме в яких обсягах люди можуть на щось розраховувати внаслідок реалізації проекту. І третій – бюджетна ефективність, як на етапі реалізації і витрачення коштів, так і операційна.
- Було б непогано, якби під час експертизи наші департаменти почали давати приклади аналогів чи подібних проектів, щоб ми могли співставити, чи дійсно проект є інноваційним і бюджетно ефективним. Виникне цікавий предмет для дискусії – ми почнемо говорити про інновації, технології, таким чином піднімати загальний рівень інновацій в місті, здійснених за бюджетні кошти. А також ефективність всіх інших бюджетних витрат на однотипні задачі, - вважає Сергій Лобойко. - Зараз ми проводитимемо публічні консультації з приводу змін до Положення про ГБ з депутатами і громадськістю. Крім того, хочемо запропонувати владі почати користуватися інструментом ГБ і народного волевиявлення для визначення актуальних для киян проектів, що будуть реалізовані за рахунок бюджету. Адже у кожного сектору є певна кількість коштів і багато проектів, між якими треба робити вибір. А ГБ є інструментом прямої демократії, де люди визначають голосуванням, що саме сьогодні їм потрібно.