Всесвітній день гігієни рук - 5 травня
Інфекції, пов’язані з наданням медичної допомоги, вражають щороку сотні мільйонів людей у всьому світі. Вони збільшують час перебування пацієнтів у лікарнях, призводять до тривалої непрацездатності, вироблення стійкості до антимікробних препаратів, підвищення витрат пацієнтів та систем охорони здоров’я і, найголовніше, часто можуть мати трагічні наслідки для людського життя.
Гігієна рук - це першорядний захід для зниження інфекцій. Це, на перший погляд, проста дія, але її недотримання серед медичних працівників є проблемою в усьому світі. Руки медичного персоналу – найбільш важливий інструмент надання медичної допомоги. Через руки і засоби догляду передається значний процент інфекційних захворювань, що робить миття рук життєво необхідною процедурою для збереження життя і здоров’я людей.
5 травня кожного року ВООЗ проводить кампанію «Врятуйте життя – очистіть руки», що є знаком поваги до тих, хто звертається по медичну допомогу і до медичних працівників, які надають таку допомогу. Тема дня в цьому році присвячена безпечному використанню медичних рукавичок поряд з гігієною рук.
Згадки про необхідність миття рук мають глибоку історію і походять ще з далеких біблейських часів, коли миття рук слугувало символічною дією у релігійних ритуалах, зняття провини після відкупних жертвопринесень, обробки рук сіллю та водою після вживання їжі.
У медицині найбільш значиме відкриття в галузі миття рук належить І.Земмельвейсу – лікарю, який заложив основи профілактики інфекцій у породіль. За його спостереженнями, пологова гарячка була наслідком забруднення рук лікарів і студентів-медиків гнильними органічними речовинами після участі в розтинах тіл померлих від пологової гарячки жінок. У 1847 році в акушерській клініці Віденської лікарні він з сенсаційним успіхом ввів антисептичну обробку рук персоналу розчином хлорного вапна при наданні допомоги. Завдяки цьому вдалося значно знизити смертність породіль. Досліди Л.Пастера з органічними рідинами в Парижі визначили участь мікроорганізмів у бродінні і гнитті, можливість знищувати мікроби жаром. Англійський хірург Д.Лістер припустив, що і в повітрі можуть бути мікроби, які спричиняють гниття і розкладання. Переконався, що повітря кишить мікробами, бактеріями і грибами, яких можна побачити тільки під мікроскопом, а оскільки живі тканини людини неможливо обробляти жаром, винайшов спосіб розпилення дезінфікуючої карболової кислоти під час лікування ран і зміни пов’язок. Систематичне вивчення стратегій гігієнічної обробки рук розпочалось з введенням німецьким вченим Р.Кохом твердих поживних середовищ, які дали можливість отримання чистих культур мікроорганізмів, знаходження причин ранових інфекцій, способів дезінфекції. Виявилось, що на руках людини існують поверхневі та глибинні мікроорганізми, усунення яких потребує різної обробки. Тому стали розрізняти транзиторну та резидентну мікрофлору рук. Властива для шкіри рук резидентна мікрофлора живе і розмножується на ній і є, як правило, умовно патогенною, але може виступати джерелом інфекції в хірургії або у ослаблених пацієнтів. Транзиторні мікроорганізми не розмножуються на шкірі і не властиві для неї, легко видаляються механічно і є потенційно патогенними.
Миття рук в повсякденному житті розуміють як процедуру видалення з рук бруду за допомогою води та мила. Але для медичних маніпуляцій, хірургічних операцій цього недостатньо. Це показав досвід І.Земмельвейса: миття рук хірургів з милом не рятувало породіль від пологової гарячки, викликаної «трупними частками». Втрати життів жінок в результаті були надзвичайно великими.
Завдяки відкриттям вчених розроблені і використовуються в усіх сферах охорони здоров’я сучасні методи гігієнічної та хірургічної антисептичної обробки рук. До численних діючих речовин відносять ті, що видаляють забруднення не тільки механічно, але і знищують мікроорганізми. Немає засобів, які можуть бути одночасно ефективними проти кожного виду бацил, спор, вірусів.
Головні ресурси ВООЗ до Всесвітнього дня гігієни рук 2025 року включають плакати з написами «Дотримуйтесь гігієни рук і використовуйте рукавички відповідним чином», «Рукавички - за потребою, гігієна рук – постійно». Це означає, що використання рукавичок не відміняє необхідність у гігієні рук за допомогою антисептики або миття рук; використання рукавичок є необхідним при найменшій можливості контакту з кров’ю, іншими потенційно інфекційними матеріалами, слизовими оболонками або пошкодженими ділянками шкіри. Після догляду за пацієнтом потрібно зняти рукавички; одну і ту ж пару не використовувати для догляду більш, ніж за одним пацієнтом. При догляді за пацієнтом міняти рукавички при переході від контамінованої ділянки його шкіри або слизової оболонки до неконтамінованої. Техніка надягання та зняття нестерильних та стерильних рукавичок демонструється на малюнках Керівництва.
В нашій країні на сьогодні діє Інструкція з впровадження покращення гігієни рук, затверджена наказом МОЗ України від 03 серпня 2021 року № 1614 «Про організацію профілактики інфекцій та інфекційного контролю в закладах охорони здоров’я та установах/закладах надання соціальних послуг/соціального захисту населення» зі змінами, затвердженими наказом МОЗ України від 21 лютого 2023 року № 354. Постанова Кабінету Міністрів України від 21 квітня 2023 року №376, передбачає зміни до Переліку забезпечення належного рівня надання медичних послуг за договором з НСЗУ, конкретно - наявність затверджених стандартних операційних процедур з гігієни рук.