Всесвітній день донора крові – 14 червня

Щорічне проведення Всесвітнього дня донора крові започатковано у 2005 році в ході 58-ї сесії Всесвітньої Асамблеї охорони здоров’я з метою підвищення інформованості людства про необхідність регулярних пожертвувань крові для пацієнтів, які цього потребують, про надзвичайну цінність безпечної крові та її продуктів, висловлення подяки добровільним неоплачуваним донорам крові за їх життєво важливі дари. Дату події обрано не випадково. Це день народження австрійського імунолога Карла Ландштейнера, нагородженого Нобелевською премією за відкриття груп крові, що дозволило зробити переливання крові рутинною медичною процедурою. Переливання крові (трансфузія) щорічно рятує мільйони життів. У воєнний час потреба в донорській крові лишається стабільно високою. Донорська кров необхідна як військовим, так і цивільним людям, які постраждали від воєнних дій. Кров потрібна при планових хірургічних операціях, лікуванні онкологічних захворювань, рятуванні життів при ускладнених пологах, аваріях і катастрофах. В Україні завжди існував дефіцит донорської крові, й наразі ця проблема стала особливо гострою.

Згідно з розрахунками ВООЗ, мінімальна кількість донорів, необхідна будь-якій країні в мирний час, складає 1% від чисельності населення. Станом на 2020 рік, загальна кількість донорів в Україні складала близько 320 тис. осіб. Це значно менше за потребу. Така ситуація пов’язана з тим, що в країні розповсюджене родинне донорство, коли кров здають виключно для своїх близьких, якщо їх життя під загрозою, та стихійне донорство, коли здача крові не є систематичною і регулярною. Стихійне донорство не забезпечує достатньої кількості крові і впливає на якість крові, що створює інфекційну небезпеку. Єдине, що може змінити ситуацію - системний підхід до донорства крові та її компонентів.

На сьогодні держава трансформує національну систему крові в Україні, змінює модель її фінансування, що передбачено Законом України «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові» від 30 вересня 2020 року №931-IX. У практику вводяться вимоги та правила, які діють в країнах Європейського Союзу, що є зобов’язанням Україні в рамках євроінтеграції.

Встановлюється механізм формування потреби у крові від кожної лікарні, яка надає послуги з трансфузії, на підставі чого формується прогнозована щорічна потреба в донорській крові та її компонентах всієї системи охорони здоров’я. Центри крові безоплатно забезпечуватимуть заявлені прогнозовані річні потреби в крові та її компонентах лікарень, з якими укладені відповідні договори про розподіл.

Пацієнти, які лікуються в державних і комунальних закладах охорони здоров’я, безоплатно отримуватимуть послуги з трансфузії крові та компонентів крові. Ведеться робота щодо покриття безоплатним забезпеченням донорською кров’ю пацієнтів при лікуванні в приватних лікарнях, які в рамках Програми медичних гарантій уклали договори з Національною службою здоров’я України.

Кабінет Міністрів України у березні 2025 року ухвалив постанову №254, яка встановлює чіткі правила взаємодії між учасниками національної системи крові та впорядковує її фінансування відповідно до фактичних потреб системи охорони здоров’я. 7 квітня 2025 року набув чинності наказ МОЗ України №595, який затвердив примірні положення про лікарняний банк крові, лабораторію трансфузійної імунології, лікарняний трансфузіологічний комітет закладів охорони здоров’я, що надають послуги з трансфузії крові та/або компонентів крові». Такі структури дозволять формувати заявки про потребу для центрів крові, здійснювати управління запасами донорської крові, належне її використання лікарями, розширення кількості обов’язкових лабораторних тестів перед трансфузією.

Банк крові столиці представлений КНП «Київський міський центр крові». Заклад забезпечує потреби пацієнтів столиці в крові та її компонентах, має запас на випадок непередбачуваних обставин. У закладах охорони здоров’я міста Києва банки крові створені наказом Департаменту охорони здоров’я від 10 квітня 2025 року №345. Трансфузіологічні заклади забезпечують надання допомоги пацієнтам, які потрапили в аварію, отримали небезпечні травми, опіки; жінкам, яким планується проведення Кесарського розтину, пацієнтам з інфекційним сепсисом, гемофілією, лейкемією; тим, хто потребує трансплантації кісткового мозку або оперативного втручання при кишковій непрохідності. КНП «Київський міський центр крові» приймає донації цільної крові, плазми, тромбоцитів. На ресурсі ДонорUA автоматизованого рекрутингу та управління донорами крові, розробленому з метою популяризації донорського руху в Україні, розміщена інформація про потребу у різних типах крові (група крові, резус-фактор), правила підготовки до кроводачі, розклад роботи центру, необхідні номера телефонів, інша корисна інформація (https://www.donor.ua/ centers/1).

Донором може стати кожна здорова людина у віці від 18 до 60 років. 

• При собі мати паспорт та ідентифікаційний код;
• У день здачі крові бажано відпочити, легко поснідати та не планувати на цей день серйозних справ, інтенсивних фізичних навантажень, прийом алкоголю;
• Не бажано в цей день управляти транспортними засобами через емоційне збудження, яке буває, як правило, в усіх;
• Перед здачею крові необхідно регулярно і збалансовано харчуватися, висипатися, дотримуватись таких правил: вживати більше рідини; відмовитися від вживання алкоголю за 48 годин до процедури; утримуватись за 72 години до процедури від вживання аспірину, анальгіну і ліків, що містять аспірин і анальгетики;
• За 2 години до та 2 години після здачі крові куріння є небезпечним як для донора, так і реципієнта;
• Напередодні дня донації необхідно відмовитись від вживання жирної, смаженої, гострої, копченої їжі, молочних продуктів, яєць.;
• Рекомендується солодкий чай, узвар, хліб, сухарі, сушки, відварні крупи, макарони на воді без масла, соки, морси, компоти, мінеральна вода, овочі, фрукти (крім бананів). 

Дотримання цих вимог особливо важливе, якщо донор здає тромбоцити або плазму. Невиконання цих порад може зашкодити якісному проведенню сепарації крові для відділення необхідних компонентів.