Свято з нагоди Дня української писемності та мови
11 листопада в Територіальному центрі відбулося свято з нагоди Дня української писемності та мови "Українська мова – це серця мого подих". Шанувальників української рідної мови виявилося багато. Зал був переповнений.
Учасники театральної студії "Сузір’я" (керівник Сеніченко З.М.) підготували літературну композицію. Розповідали про перші спроби письма, про алфавіт, створений великими просвітителями слов’ян – братами Кирилом і Мефодієм, який є прямим попередником слов’янської мови; про літописця Нестора, якого можна вважати батьком словесності. Його "Повість минулих літ" є найвизначнішою пам’яткою Київської Русі.
Читали вірші основоположника української мови Т.Г.Шевченка, інших поетів, які прославляли українську мову. Григоржевська В.І. прочитала власний вірш "Забута мова". Слухали з задоволенням власні вірші Семенової Т.М. та Кравченко А.О.
Пісню "Звучи, рідна мово" у виконанні Раїси Кириченко слухали стоячи, вшановуючи пам’ять легенди української пісні. Ця пісня – гімн українському слову.Потім був виступ ансамблю "Калинові наспіви". Професійність виконання кожної пісні зривали бурю оплесків.
Свято зворушило кожного,торкнулося найглибших струн душі. Всі були горді з того, що вони живуть на чудовій землі і є носіями однієї з найкращих мов світу.
Забута мова
Мова моя забута,
Ходиш боса, роззута.
Всі про тебе забувають
Та іншою розмовляють.
А ми тебе не забули.
В чобітки червоні взули.
Не ходи, сирітко, боса,
Бо холодна вранці роса.
Кажуть: мова калинова -
Це матусі рідна мова!
Вона гарна, мелодійна,
І співуча, і надійна.
Як приходить до нас свято,
За столом гостей багато,
Ми дарма часу не гаймо
Твої пісні заспіваймо.
Нехай чує вся громада,
На Дону і де Канада.
Пісню нашу поважають,
Українських всі співають!
Хто рідну мову ігнорує,
Нехай слова мої почує:
Розмовляйте українською від нині,
Бо ми живемо на Україні!
Різні мови треба знати,
А свою не забувати!
Себе треба поважати.
Григоржевська В.І.