СКАЗ ТА ЙОГО ПРОФІЛАКТИКА

Сказ — це гостре інфекційне захворювання тварин і людини, спричинене нейротропним вірусом сказу. Характеризується розвитком своєрідного енцефаліту зі стрімким ушкодженням центральної нервової системи.

У контактний спосіб людей найчастіше інфікують коти й собаки — з-поміж свійської фауни, а в дикій природі — лисиці та вовки.

Як це може відбутися:

• Через укуси;
• Через мікротравми/порізи шкіри;
• Шляхом потрапляння зараженої слини на слизові оболонки здорової людини чи тварини.

Джерелом збудника (вірусу) сказу є хворі на сказ тварини, які виділяють вірус зі слиною, через покуси, ослиненя, подряпини, вражаючи здорових тварин та людей. Тривалість інкубаційного періоду (від моменту зараження до перших проявів хвороби) залежить від багатьох факторів, найбільш короткий для тварин – 7-8 днів, для людей – від 2-ох тижнів до одного року. З місця укусу вірус по нервовій тканині поширюється до головного та спинного мозку, де потім накопичується, потрапляє до внутрішніх органів, які можуть його виділяти, а саме: слинні, слизові, підшлункова, молочні залози.

Клінічні ознаки сказу у тварин і людей подібні. Форма хвороби може бути буйною, тихою, атиповою. Для типового прояву сказу характерні стадії провісників, збудження і паралічів. Частіше паралітичний сказ і атиповий прояв хвороби, характерний для сказу, викликаного вірусом адаптованим до лисиць.

Перші ознаки захворювання мають загальний характер та стосуються дихальних шляхів, шлунково-кишкового тракту, центральної нервової системи. Загибель тварини або смерть людини настає внаслідок дихальної недостатності.

Головною ознакою захворювання диких тварин є зміна поведінки – втрата відчуття страху. Звірі втрачають обережність, вдень з’являються в населених пунктах, в місцях випасу і утримання худоби, нападають на тварин, людей.

Основним джерелом вірусу сказу в Україні, які на більшій частині Європи, є лисиця червона, яка є найбільш масовим видом хижаків в Україні – приблизно 70 % від загальної кількості хижаків. Сказ підтримується там, де щільність червоної лисиці досягає більше однієї голові на 1000 га угідь.

Хвора на сказ лисиця здібна за добу пробігати 10-15 км, контактуючи з безмежною кількістю різних видів тварин і, в першу чергу, з собаками, котами, худобою, яка утримується на пасовищах. А це, в свою чергу, збільшує питому вагу хворих на сказ свійських тварин та наближає сказ до людини.

Потенційним джерелом розповсюдження сказу є безпритульні собаки і коти, а також собаки та коти, власники яких порушують правила їх утримання (не проводять профілактичні щеплення проти сказу). Це, в свою чергу, сприяє утворенню антропургічних осередків сказу (міського типу, коли хворі на сказ тварини мешкають безпосередньо в населених пунктах).

Сказ не лікується! Єдиний шлях попередити захворювання після контакту з джерелом інфекції - це екстрена постконтактна профілактика.

Перша допомога при укусі тварини:

• Протягом 10-15 хвилин промити рану проточною водою з милом;
• Краї рани обробити антисептиками (70 % розчином спирту або 5 % розчином йоду);
• Накласти асептичну пов’язку. Якщо це артеріальна кровотеча, то діємо за схемою першою медичної допомоги під час кровотечі;
• Звернутися до травмпункту чи хірургічного відділення/чи викликати швидку в залежності від стану пацієнта, розпочати екстрену профілактику сказу.

Алгоритм, згідно якого проводиться екстрена вакцинація від сказу, визначено наказом МОЗ України №205 від 15.04.2004 року  У разі інфікування людини показані негайна госпіталізація і введення антирабічної вакцини. Таких щеплень має бути п’ять: у день звернення до лікаря (0-й день), а потім на 3-й, 7-й, 14-й і 28-й дні.

Антирабічна вакцина запобігає виникненню захворювання у 96-99 % випадків. Захист триває п’ять років. Але цей захист теж не повний.

На сьогоднішній день для профілактики сказу існує дві групи медичних препаратів: антирабічна вакцина та антирабічний імуноглобулін.

• Антирабічний імуноглобулін – це рідина, яка містить вже готові антитіла від сказу і які вже готові діяти одразу, захищаючи наш організм.
• Антирабічна вакцина – містить частинки вірусу, дуже схожого на вірус сказу. Коли ми вводимо вакцину, організм дає імунну відповідь і поступово починають формуватися антитіла. Але це займає не меньше двох тижнів.

Важливо! Тварину, яка завдала ушкоджень людині, НЕ ВБИВАТИ, за нею необхідно спостерігати протягом 10 діб (при зверненні потерпілого за медичною допомогою лікувальний заклад інформує територіальні установи).

Профілактика сказу:

• регулярно вакцинувати свійських тварин;
• уникати контактів із потенційно небезпечними тваринами;
• не торкатися диких чи безпритульних тварин;
• не підгодовувати безпритульних тварин у місцях, де постійно перебувають люди (особливо діти).

12 червня 2025 року у Дарницькому районі зафіксованоий випадок сказу. За результатами засідання Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при виконавчому органі Київської міської ради було прийнято рішення накласти карантинні обмеження на території Дарницького району, дачний масив Осокорки, обмежена перетином вулиць 1 Садова, 10 Лугова, Центральна та берегом водойми.

Слід зазначити, що у Дарницькому районі м. Києва курс антирабічних щеплень дорослому населенню можна отримати на базі комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня № 1» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за адресою: Харківське шосе, буд. 121, тел. 562-57-62

БЕЗКОШТОВНІ щеплення тварин проти сказу можна зробити на постійній основі у Державних лікарнях ветеринарної медицини м. Києва.

Пам’ятайте, сказ – смертельне вірусне захворювання, що вражає теплокровних тварин і людей. 

Єдиний ефективний спосіб захисту – це своєчасне щеплення проти сказу.

Не контактуйте з дикими тваринами! 

Бережіть своє здоров’я та здоров’я своїх близьких!