Про зберігання репродуктивних клітин військовослужбовців на випадок втрати репродуктивної функції

В Україні затверджено Стратегію демографічного розвитку на період до 2040 року. Документ визначає основні демографічні виклики та загрози для розвитку України, посилені внаслідок збройної агресії проти України. Наслідком будь-яких військових дій є скорочення чисельності здорового, працездатного населення. В таких умовах потребує вирішення питання збереження здорового генофонду нації, розроблення та прийняття на державному рівні програми відбору репродуктивних клітин осіб, які виконують професійний обов’язок в зоні бойових дій. Під час його здійснення існує значний ризик загибелі або втрати репродуктивних функцій.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2025 року №78 затверджено Порядок здійснення забору, кріоконсервації та зберігання репродуктивних клітин військовослужбовців та інших осіб, які беруть безпосередню участь у бойових діях, на випадок втрати репродуктивної функції під час виконання обов’язків із оборони держави, захисту Вітчизни. Такі медичні послуги надаватимуться військовослужбовцям Збройних Сил, особам рядового, начальницького складу та поліцейським закладами охорони здоров’я, які надають медичні послуги у сфері застосування допоміжних репродуктивних технологій.

Дія цього Порядку не поширюється на надання медичних послуг, що пов’язані з використанням репродуктивних клітин, лікуванням безпліддя, у тому числі застосуванням методик допоміжних репродуктивних технологій.

Послуга забору та кріоконсервації репродуктивних клітин (гамет людини: сперматозоїдів чоловіка, яйцеклітин (ооцитів) жінки включає медичне обстеження перед забором, забір у військовослужбовців, осіб рядового, начальницького складу та поліцейських (чоловіків та жінок) їх репродуктивних клітин з метою подальшої їх кріоконсервації, зберігання для подальшого використання під час застосування допоміжних репродуктивних технологій. Послуга зберігання репродуктивних клітин передбачає зберігання кріоконсервованих репродуктивних клітин в спеціальному середовищі, яке забезпечує їх придатність в подальшому для використання під час застосування допоміжних репродуктивних технологій.

Обсяг медичного обстеження перед забором репродуктивних клітин включає: 

- клінічний аналіз крові; 

- коагулограму; 

- аналізи крові на сифіліс, ВІЛ, гепатити В і С (дійсні шість місяців); 

- аналізи крові (IgM, IgG) на токсоплазмоз, хламідії, цитомегаловірус та корову краснуху; 

- бактеріоскопічний аналіз виділень; 

- цитологічне обстеження мазків із шийки матки (для жінки);

- загальне гінекологічне / урологічне обстеження; 

- ультразвукове обстеження органів малого таза; 

- аналіз крові на антимюллерів гормон, пролактин, фолітропін, лютропін, прогестерон, естрадіол (для жінки); 

- спермограму (для чоловіка).

Забір репродуктивних клітин у закладах охорони здоров’я, їх кріоконсервація та зберігання здійснюються за заявою військовослужбовця відповідно до Порядку застосування допоміжних репродуктивних технологій, затверджених наказом МОЗ від 9 вересня 2013 року №787.

Інформація про результати обстеження, забір репродуктивних клітин, їх збереження та іншу надану військовослужбовцю медичну допомогу вноситься лікарем акушером-гінекологом або лікарем-урологом до електронної системи охорони здоров’я в установленому законодавством порядку. Заклад охорони здоров’я забезпечує необхідний режим зберігання репродуктивних клітин. У разі загибелі військовослужбовця, репродуктивні клітини якого зберігаються, їх безоплатне зберігання здійснюється протягом трьох років з дати смерті такої особи або оголошення судом її померлою. Після закінчення зазначеного строку подальше зберігання таких клітин може бути продовжене за рахунок іншої особи, визначеної у заповіті військовослужбовця.

Військовослужбовці, які за рахунок власних коштів оплачували послугу із зберігання своїх репродуктивних клітин, отримують право на подальше безоплатне зберігання репродуктивних клітин в межах затвердженого єдиного тарифу для послуги зберігання репродуктивних клітин на підставі заяви, поданої в довільній формі до закладу охорони здоров’я, який уклав з НСЗУ договір про медичне обслуговування із надання послуги забору, кріоконсервації та зберігання репродуктивних клітин військовослужбовців. Після припинення чи скасування воєнного стану зберігання репродуктивних клітин військовослужбовців, осіб рядового, начальницького складу та поліцейських здійснюється за рахунок їх власних коштів або ж їх зберігання припиняється з подальшою утилізацією відповідно до Державних санітарно-протиепідемічних правил і норм щодо поводження з медичними відходами, затверджених МОЗ, якщо протягом шести місяців з дня припинення або скасування воєнного стану військовослужбовці не звернулися до закладу охорони здоров’я із заявою в довільній формі про продовження зберігання репродуктивних клітин за власний рахунок.

Проблема постмортальної репродукції гостро постала перед сучасним суспільством в останні два десятиліття, а перед Україною - з 2014 року. Це народження дітей в результаті операцій з репродуктивними клітинами, що здійснюються після смерті донора, який при житті залишив розпорядження про намір реалізувати своє право на батьківство/материнство та здав репродуктивний матеріал до кріобанку. Застосування таких технологій ставить перед сучасним суспільством низку питань. Постмортальна репродукція заборонена в Німеччині, Австралії, Швеції та Канаді. Лише в США та Ізраїлі військовослужбовці здають репродуктивний матеріал перед поїздкою в гарячі точки і це стало нормою.

Постанова Кабінету Міністрів України від 24 січня №78 про затвердження Порядку здійснення забору, кріоконсервації та зберігання репродуктивних клітин військовослужбовців дала гарантії забезпечення прав військовослужбовців на батьківство та/або материнство. Таке право є особистим немайновим правом кожної людини, гарантовано ч. 3 ст. 51 Конституції України, ст. ст. 49, 50 Сімейного кодексу України.