Про захист довкілля та здоров’я людини від впливу хімічних токсинів і канцерогенів під час воєнного стану в Україні

Понад 100 мільйонів штучних хімічних сполук використовуються сьогодні у сільському господарстві, житловому будівництві, виробництві продуктів харчування та одягу. Їхня роль у життєзабезпеченні людей дуже велика. Але деякі речовини, що виробляються хімічною промисловістю, шкідливі або небезпечні. Їх продовжують виробляти і викидати в навколишній простір у великих кількостях, і сьогодні ці хімічні речовини можна знайти у всіх екосистемах планети. Багато з них, таких як стійкі органічні забруднювачі та важкі метали, переносяться на великі відстані повітрям і ґрунтовими водами.

У 2023 році на 5-й сесії Міжнародної конференції з управління хімічними речовинами (ICCM) в Бонні (Німеччина) була ухвалена Глобальна рамкова програма «За планету, вільну від шкоди, заподіяної хімічними речовинами та відходами», метою якої є захист довкілля та здоров’я людини від впливу хімічних токсинів.

Сучасні війни і техногенні катастрофи зробили масштаби хімічного забруднення особливо великими. Під час бойових дій у навколишнє середовище потрапляють різні токсичні хімічні речовини з потенційним канцерогенним ефектом. Їх джерелами є зруйнована інфраструктура, використання боєприпасів та ракет, пожежі та техногенні аварії. Від наслідків екологічної кризи, спричиненої воєнними діями, страждає населення України.

Перхлорат, який використовується у складі ракетного палива, під час вибухів потрапляє в землю та ґрунтові води. Він є токсичним для щитоподібної залози і при тривалому впливі може збільшити ризик інших видів раку. Діоксиди утворюються під час спалювання хімічних речовин, пластмас та палива. Це сильні канцерогени, які можуть накопичуватися в ґрунтах та водоймах, а потім потрапляти у харчові ланцюжки. Канцерогенний бензол, як компонент палива та промислових розчинників забруднює повітря та ґрунтові води під час пожеж та руйнування нафтохімічної інфраструктури. Поліциклічні ароматичні вуглеводні утворюються при спалюванні палива, пластмас та інших матеріалів, особливо під час пожеж та вибухів. Важкі метали (свинець, ртуть, кадмій, нікель) виділяються при руйнуванні військової техніки, будівель, інфраструктури та промислового обладнання. Багато свинцю містять старі труби та боєприпаси. Метали з канцерогенними властивостями накопичуються у ґрунтах та водоймах, викликаючи тривале забруднення екосистем та завдаючи шкоди здоров’ю людей. Волокна азбесту при руйнуванні будівель потрапляють у повітря та розносяться на великі відстані, створюючи для населення ризик виникнення раку легень. Ушкодження хімічних заводів та сховищ загрожує викидами у повітря аміаку та інших токсичних газів. Наслідки впливу перелічених забруднюючих речовин будуть відчуватися тривалий час після війни.

Для захисту населення та майбутніх поколінь в Україні потрібні активні зусилля у вигляді моніторингу, очищення та реабілітації забруднених територій. Автори статті пропонують розробити державну програму боротьби із впливом хімічних токсинів і канцерогенів ґрунтових вод на здоров’я людини під час війни в Україні. Програма має базуватися на екологічному моніторингу, відновлювальних заходах та запобіганні подальшому забрудненню. Необхідно продовжити розробку та вдосконалення національної системи моніторингу забруднення ґрунтових вод, використовуючи мережу відповідних токсикологічних станцій у стратегічно важливих та постраждалих районах; проводити регулярний відбір проб води та аналіз вмісту в ній перхлорату та інших хімічних і біологічних токсинів; підтримувати спеціальні біоочисні станції для обробки заражених ґрунтових вод, забезпечити технології фільтрації та адсорбції за допомогою фільтраційних систем на основі активованого вугілля, іонообмінних смол або спеціальних фільтруючих мембран для очищення води з використанням елементів біоремедіації - застосуванням мікроорганізмів, здатних розкладати перхлорат до безпечних речовин, таких як хлорид; використання хімічних відновників, таких як залізо та сульфіди для нейтралізації перхлорату у воді. Необхідне правильне управління відходами для попередження подальшого забруднення, розробка стандартів безпечної утилізації залишків ракет і боєприпасів. В постраждалих районах потребує відновлення баланс екологічних систем, що включає очищення ґрунтів, висаджування рослинності, відновлення водних джерел. Частиною державної програми має бути створення державного стандарту вмісту перхлорату та інших хімічних токсинів у ґрунтових водах та ґрунтах; навчання фахівців методам моніторингу та очищення; просвітництво громадськості щодо ризиків забруднення. Україна потребує створення добре обладнаних токсикологічних центрів для профілактики хронічного хімічного отруєння населення, проведення відповідних навчальних заходів з питань клінічної токсикології і хімічної безпеки. Руйнація екосистем України, яка загрожує екологічним системам інших країн, не привернула уваги міжнародної наукової громадськості. Не існує жодного спільного з Україною міжнародного проекту із проведення біомоніторингу і реабілітації довкілля. Залучення ООН та ВООЗ сприятиме збору достовірних даних щодо забруднення хімічними речовинами та відходами.

Запропонована ідея державної програми боротьби із впливом хімічних токсинів і канцерогенів ґрунтових вод на здоров’я людини під час війни вбудовується в канву Концепції підвищення рівня хімічної безпеки до 2026 року, затвердженої Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2022 року №314-р та Глобальної рамкової програми «За планету, вільну від шкоди, заподіяної хімічними речовинами та відходами» 5-ї Міжнародної конференції з управління хімічними речовинами.