Про Всесвітній день «Єдине здоров’я»

Здоров’я людей невіддільно пов’язане зі здоров’ям тварин та екосистем. Щороку 3 листопада світ відзначає «День єдиного здоров’я», покликаний об’єднати спільноти різних сфер діяльності навколо теми глобального здоров’я.

Офіційно цей день відзначається у всьому світі з 2016 року. Єдине здоров’я (One Health) – це підхід, який визначає, що здоров’я людей тісно пов’язане зі здоров’ям тварин та навколишнім середовищем. Функціонує велика Європейська програма One Health0+EJP, яка об’єднує 44 партнери: науково-дослідні установи, університети та лабораторії, які виконують дослідження у сфері «Єдиного здоров’я» з метою впливу на формування політики ЄС в цій сфері.

Відповідно до завдань Стратегії забезпечення біологічної безпеки та біологічного захисту за принципом «Єдине здоров’я» на період до 2025 року, яка схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 листопаду 2019 №1416-р, Україна взяла на себе зобов’язання щодо охорони життя і здоров’я людей та тварин, запобігання поширенню на територію держави небезпечних інфекційних захворювань та вчасного реагування на спалахи небезпечних інфекційних хвороб.

16 листопада 2021р. відбулась Міжнародна конференція «Єдине здоров’я: соціальний вимір» в рамках реалізації проекту ЄС Еразмус і модуля Жанна Море «Інтеграція політики» та засад Єдиного здоров’я ЄС в Україні, яка мала на меті на дати актуальну інформацію про міжнародну та Європейську політику щодо Єдиного здоров’я в т.ч. визначити проблеми та завдання, які постають перед науковою спільнотою України.

Фундацією FAO (Foodund Agriculture Organization) розроблений План швидкого реагування для України (березень-грудень 2022 року) для дотримання критично чутливих до часу термінів в сільському господарстві при виробництві та зборі вражаю, а також для забезпечення функціонування ринку та доступу для вразливих груп населення. Українською лабораторією якості і безпеки АПК розроблено «Спільний план дій з Єдиного здоров’я на період 2022-2026р.р., яким серед нагальних проблем охорони здоров’я в контексті «людина-тварина-довкілля» є вивчення європейського досвіду управління ризиками поширення зоонозів (бруцельоз, туберкульоз, сибірська вирізка та інші), грибкових панзоонозів, а також особливості дикої фауна, яка є невід’ємним компонентом Єдиного здоров’я.

Таким чином Концепція Єдиного здоров’я передбачає спільний підхід на місцевому, регіональному, національному та глобальному рівнях із метою досягнення оптимальних результатів у сфері здоров’я, визначаючи взаємозв’язок між людьми, тваринами, рослинами та їхнім спільним місцем проживання в середовищі життєдіяльності.

Концепція єдиного здоров’я:

• запобігає виникненню спалахів зоонозів (інфекційних хвороб людини джерелом яких є інфіковані тварини);
• сприяє гарантуванню якості та безпечності харчових продуктів;
• допомагає впоратися з неінфекційними захворюваннями;
• сприяє зменшенню антибіотикорезистентності та покращенню здоров’я людей і тварин;
• дбає про глобальну безпеку охорони здоров’я;
• захищає і зберігає біорізноманіття.

І. Проблеми єдиного здоров’я включають:

1. Спільні загрози для здоров’я людей, тварин та екосистем - серед них інфекційні хвороби. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) спалахи зоонозних хвороб є значним викликом для глобальної системи охорони здоров’я. Щороку мільйони людей і тварин у всьому світі страждають від зоонозних захворювань: сказ, сальмонельоз, лептоспіроз, орнітоз, пташиний грип, хвороба Лайма, гарячка Західного Нілу, сибірка і ще низька інших. Переносники інфекцій – наприклад комарі, кліщи та гризуни, - поширюють віруси, які можуть бути смертельно-небезпечними для людей. Водночас стан здоров’я тварин може служити раннім попереджувальним критерієм виникнення потенційної небезпеки для здоров’я людей. Наприклад реєстрація смертності серед птахів від вірусу Західного Нілу відбувається напередодні виникнення епідускладнення даного захворювання серед людей у тому ж районі.
2. Стійкість до антибіотиків. Неконтрольоване використання антибіотиків, як у медицині, так і у ветеринарії призводить до розвитку штамів бактерій стійких до антимікробних засобів, які можуть загрожувати не лише тваринам, а й людям. Стійки до антибіотиків та антимікробних препаратів культури можуть швидко поширюватися серед населення, через харчові продукти, заклади охорони здоров’я та навколишнє середовище (ґрунт, вода, повітря), що ускладнює лікування певних інфекцій у тварин і людей. За прогнозами ВООЗ через стійкість до антибіотиків до 2025 року кожен третій випадок інфекційної хвороби може стати невиліковними.
3. Зміни клімату – негативно впливають на здоров’я людей і тварин. Підвищення температури довкілля сприяє поширенню хвороб, які раніше траплялися лише в тропічних регіонах. Повені, циклони, посухи, землетруси, зсуви тощо зменшують доступ до чистої води і продуктів харчування, створюючи сприятливе середовище для виникнення спалахів тих чи тих інфекцій, а також утворюють нові ризики для безпеки життєдіяльності.

ІІ. Дії в рамках Єдиного здоров’я включають:

1. Комплексний підхід, що передбачає тісну співпрацю між медичними, ветеринар-ними, екологічними та рятувальними службами. Це дасть змогу оперативно реагувати на загрозу спалаху хвороб та покращити здоров’я населення.
2. Раціональне використання антибіотиків передбачає їх обмеження і використання за рекомендаціями лікарів та ветеринарів, аби не допустити стійкості мікроорганізмів до них. Програми контролю за використанням антибіотиків запроваджуються у багатьох країнах світу. Їхнє ефективність підтверджується численними дослідженнями.
3. Охорона довкілля – передбачає захист екосистем і збереження біоразноманіття, чистоти води, повітря та ґрунтів, допомагає знизити ризики виникнення нових інфекційних хвороб. Наприклад: сортування сміття, використання енергоощадних ламп, озеленення міських, у т.ч. прибудинкових територій, відмова від використання одноразового посуду, впровадження екологічно чистих технологій тощо – найпростіші кроки для захисту екосистеми.
4. Підтримка вакцинації людей і тварин – є одним із найефективніших методів запобігання поширенню небезпечних інфекційних хвороб. Наприклад регулярна вакцинація проти сказу тварин значно знижує ризик зараження людей.