Про вплив дисменореї на якість життя жінок

Дисменорея є одним із найпоширеніших гінекологічних станів у жінок репродуктивного віку та може бути пов'язана із значною захворюваністю і втратою працездатності.

Дисменорея відноситься до рецидивуючого тазового болю, пов'язаного з менструацією. Розрізняють первинну дисменорею, без супутньої органічної патології, та вторинну дисменорею, з наявністю органічної патології. За даними дослідників з Південної Африки та США поширеність дисменореї коливається від 45 до 95% у всьому світі. 83,5% дівчат-підлітків віком 12-19 років повідомили про епізоди дисменореї.

Встановлено, що дисменорея має значний негативний вплив на навчання, роботу та міжособистісні стосунки, що призводить до погіршення якості життя.

Первинна дисменорея, як правило, виникає з початком овуляторних циклів і зазвичай покращується з часом, збігається з початком менструальної кровотечі та часто пов'язана з іншими симптомами через опосередкований вплив простагландинів. Однією з причин виникнення первинної дисменореї вважається надмірна секреція ендометріального простагландину, що призводить до надлишкових скорочень матки з подальшою гіпоксією м'язів та ішемією. Центральна сенсибілізація також може відігравати певну роль у розвитку первинної дисменореї. Такі випадки спостерігаються при повторенні епізодів дисменореї, що призводить до посилення больової реакції в центральній нервовій системі.

Незважаючи на високу поширеність, багато жінок не звертаються по медичну допомогу або самостійно використовують безрецептурні препарати для полегшення симптомів. Пацієнтки- підлітки та особи, які за ними доглядають, можуть вважати біль нормальним явищем, а ліки непотрібними. Основною причиною є брак знань про дисменорею, недостатня обізнаність про потенційні наслідки за відсутності правильного лікування.

Враховуючи можливі наслідки дисменореї, важливим є дослідження у гінеколога супутніх симптомів, повної менструальної та статевої історії, проходження цілеспрямованого фізичного огляду для виключення вторинних причин і лікування для покращення якості життя.

Негайно потрібно пройти обстеження на наявність органічних причин дисменореї тим пацієнткам, які слабо реагують на нестероїдні протизапальні препарати; у яких дисменорея почалась більше ніж два роки після настання менархе або дисменорея проресує; є утворення в ділянці малого тазу; є симптоми вторинної дисменореї - аномальні маткові кровотечі, біль у середині циклу, зниження фертильності, слизово-гнійні виділення з піхви; ендометріоз та аденоміоз у сімейному анамнезі; анатомічні аномалії.

Таким чином, дисменорея може негативно впливати на якість життя жінки. Важливим є проведення диференціальної діагностики і визначення первинної чи вторинної природи дисменореї, вивчення симптомів, забезпечення відповідного навчання та лікування пацієнток. Якщо при проведенні призначеного лікування симптоми не покращуються після трьох менструальних циклів, у таких пацієнток частіше діагностується органічна патологія. При підозрі на вторинну дисменорею, пацієнтку скеровують до гінеколога для подальшого обстеження.