Про тютюнокуріння серед слухачів Української військово-медичної академії.

Новітні тютюнові та нікотинові вироби становлять серйозну загрозу для здоров’я людини. В Україні серед молодих людей, які вживають тютюнові та нікотинові вироби, зростає споживання тютюнових виробів для електричного нагрівання та електронних сигарет. За даними опитування Київського міжнародного інституту соціології лише за 2024 рік споживання таких виробів серед молодих курців у віці 18-29 років зросло на 22%. Причинами такого сплеску споживачі називають інформацію про нібито меншу шкоду таких виробів, їх приємний смак та запах. Використання електронних сигарет та вейпів набуло широкої популярності і серед військовослужбовців, в тому числі військових медиків. Фахівці Української військово-медичної академії (УВМА) дослідили ставлення слухачів академії до куріння вейпів та електронних сигарет під час війни, оцінили їх готовність до припинення куріння (https://ujmm.org.ua/index.php/journal/article/view/533/429).

Поширеність куріння серед військовослужбовців Збройних Сил України протягом багатьох років складала, за даними різних дослідників, від 47,4% до 76,1% з тенденцією до збільшення показників, зокрема під час бойових дій. Ці показники значно перевищують аналогічні показники більшості країн – членів НАТО. Серед військових лікарів, як частини військової спільноти, також відмічаються високі показники вживання тютюну – від 11,1% до 32,1% лікарів закладів військової первинної медичної допомоги. Попередні дослідження поширеності куріння слухачів УВМА у 2018 році встановило, що курцями були 32,8%.

У березні 2024 року з використанням спеціально розробленої анкети проведено одномоментне суцільне соціологічне опитування 201 слухача УВМА: 116 чоловіків та 85 жінок. Встановлено зростання поширеності куріння у 2024 році в порівнянні з 2018 роком. Теперішнє опитування показало, що курцями є 41,8% респондентів: 51,7% чоловіків та 28,2% жінок. Більшість курить щоденно. Отримані дані перевищують популяційні показники і показники поширеності куріння серед цивільних лікарів. Дослідження STEPS (2019) показало, що у віковій групі 18-29 років серед українців активними курцями були 33,2% осіб (45,8 чоловіків та 33,2% жінок), а серед цивільних лікарів – 21%. У 2023 році серед опитаних цивільних сімейних лікарів центрів первинної медико-санітарної допомоги в межах проекту «Обізнаність лікарів щодо куріння, як фактору ризику неінфекційних захворювань та поширеність консультування по відмові від куріння серед пацієнтів» некурцями були 93% лікарів, досвід куріння мали 21%.

За результатами проведеного опитування слухачі УВМА надають перевагу курінню вейпів та електронних сигарет (54,8%), переважно це жінки. Щодня використовують системи нагрівання тютюну та електронні сигарети 69,6% опитаних курців. Сигаретам віддають перевагу 40,5%.

Значний ризик для здоров’я має поєднане куріння. Серед слухачів УВМА таке поєднання відмічено у 56,5% осіб, частіше це чоловіки. Причинами вживання систем нагрівання тютюну та електронних сигарет респонденти називають у третині випадків бажання зняти психо-емоційне напруження, у чверті випадків не можуть визначитись з відповіддю, у 15% посилаються на звичку. Щодо частоти вживання сучасних тютюнових та нікотинових виробів, вона склала від 5 до 10 разів на добу. 67,4% курців усвідомлюють ризики вживання і не вважають сучасні тютюнові вироби безпечними. Ставлення військових лікарів до основних положень антитютюнових законів України переважно схвальне. Лікарі «цілком підтримують» або «скоріше підтримують» заходи щодо розширення громадських місць, де заборонене куріння, заходи протидії рекламі та видимого розміщення на вітринах магазинів сигарет та новітніх виробів.

Невдалу спробу кинути курити мали 69,6% респондентів. Серед причин невдачі куріння колег, відсутність мотивації. Неможливість визначити причину невдалої спроби може свідчити про незнання залежності від тютюну, синдрому відміни. Переважна більшість військових лікарів на теперішньому етапі не збираються позбавлятися шкідливої звички, але обдумують таке рішення у майбутньому: у стадії перед-роздуму знаходиться 41,3% курців, обдумування – 28,3%. Дотримання лікарями рекомендацій припинення куріння вплине на проведення ними відповідних профілактичних заходів по відношенню до пацієнтів. Одержані результати обґрунтовують необхідність запровадження у Збройних Силах України заходів з пропаганди здорового способу життя, надання консультативної допомоги у відмові від куріння особового складу, зокрема серед військових лікарів, підвищення мотивації для відмови від шкідливих для здоров’я патернів поведінки. Заходи контролю куріння у медичних навчальних закладах та в закладах охорони здоров’я могли б заохочувати медичних працівників до відмови від куріння, активної допомоги в цьому пацієнтам.

Електронні пристрої для куріння з’явилися відносно недавно, але вже зараз спостерігається збільшення кількості респіраторних захворювань через «паріння». Для студентів-медиків розроблено унікальний освітній курс, представлений на початку 2025 року в інформаційному агентстві «Укрінформ» громадською організацією «Життя» спільно з представниками Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. Досвід впровадження 10 годинного навчального модулю «Ризики для здоров’я, пов’язані зі споживанням новітніх тютюнових та нікотинових виробів» опублікований у №1 за 2025 рік журналу «Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України» (https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/visnyk-gigieny/ article/view/15353/14127).

Освітній курс дозволив студентам ІІІ курсу Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького ознайомитись з основами антитютюнового законодавства України, покращити знання про негативний вплив вживання традиційних та новітніх тютюнових та нікотинових виробів: кальянів, електронних сигарет, виробів для електричного нагрівання, заходів профілактики неінфекційних захворювань. Здобувачі вищої освіти отримали інформацію про доступні в Україні сервіси допомоги відмови від куріння.