Про стандартизацію медичної допомоги пацієнтам з раком прямої та ободової кишки
Колоректальним раком називають групу злоякісних новоутворень ободової та прямої кишки. За даними Національного канцер-реєстру, захворюваність на рак прямої та ободової кишки в Україні у 2022 році становила 20,5 випадків на 100 тис. населення із зростанням на 8,8% в порівнянні з попереднім роком. Смертність складала 10,2 на 100 тис. населення. 22,2% первинно виявлених пацієнтів не проживають 1 року з моменту діагностики.
Наказом Міністерства охорони здоров’я від 21 березня 2025 року № 512 затверджено Уніфіковані клінічні протоколи первинної та спеціалізованої медичної допомоги «Рак прямої кишки» та «Рак ободової кишки» з метою покращення результатів надання медичної допомоги пацієнтам. Документи розроблені на основі сучасних принципів доказової медицини з урахуванням сучасних міжнародних рекомендацій мультидисциплінарною робочою групою, до якої увійшли представники різних медичних спеціальностей - онкологи, хірурги-онкологи, патологоанатоми, лікарі з променевої терапії, лікарі загальної практики-сімейної медицини.
Проведення заходів первинної та вторинної профілактики відіграє ключову роль у попередженні та ранньому виявленні захворювань. Первинна профілактика включає попередження канцерогенної дії зовнішніх та внутрішніх факторів, ведення здорового способу життя, підвищення стійкості організму до шкідливих факторів оточуючого середовища. Вторинна профілактика передбачає раннє виявлення та направлення пацієнта до закладів охорони здоров’я, що надають спеціалізовану медичну допомогу, для призначення оптимального лікування. Лікарі загальної практики-сімейні лікарі відіграють важливу роль в організації раннього (своєчасного) виявлення захворювання, інформуванні населення та заохоченні до участі у профілактичних обстеженнях, сприянні виконанню усіх рекомендацій фахівців онкологічного профілю під час протипухлинного лікування, забезпеченні належної паліативної допомоги пацієнтам, які виявляють бажання знаходитися вдома на термінальних стадіях захворювання.
Факторами ризику розвитку захворювань є літній вік, випадки захворювання у родині, спадкові стани - сімейний аденоматозний поліпоз, спадковий неполіпозний рак прямої кишки, неспецифічні запальні захворювання кишечника (хвороба Крона і неспецифічний виразковий коліт), аденоматозні поліпи, особливості харчування, недостатня фізична активність, надмірне вживання алкоголю та тютюнопаління. Виявлення та лікування аденоматозних поліпів товстої кишки є вторинною профілактикою виникнення раку прямої та ободової кишки.
Необхідно звернутись до сімейного лікаря, якщо з’явились кров’янисті домішки у калових масах, стійкі або періодичні ректальні кровотечі; зміни в роботі кишечника – багатократні тривалі закрепи, проноси, кишкові спазми, загальні або локалізовані болі в животі, епізоди діареї, що виникли без причини; симптоми залізодефіцитної анемії – запаморочення, блідість шкіри та слизових оболонок, серцебиття, задишка при відносно незначних фізичних навантаженнях, патологічна втомлюваність, втрата ваги.
Раннє виявлення захворювань потребує від осіб у віці від 50 до 74 років при отриманні медичної допомоги у сімейного лікаря проходження профілактичного огляду стосовно аналізу калу на приховану кров один раз на рік. Аналіз кала на приховану кров у літніх людей без симптомів захворювання на 15-30% знижує смертність від колоректального раку у загальній популяції. Пацієнтам, які в анамнезі мають аденоми товстого кишечника, рак прямої кишки, запальні захворювання товстого кишечника обов’язково необхідно проходити діагностичне дослідження товстого кишечника - колоноскопію. В рамках Програми медичних гарантій проходження процедури є безкоштовним. Особам з обтяженим сімейним анамнезом показано генетичне консультування для оцінки ризику розвитку захворювання.
Діагноз встановлюється у закладах охорони здоров’я, що надають спеціалізовану медичну допомогу пацієнтам з раком прямої та ободової кишки, на основі гістологічного (цитологічного) висновку по матеріалах морфологічного дослідження біопсії/дослідження післяопераційного матеріалу. Перед початком спеціального лікування проводиться обстеження з метою визначення ознак злоякісного пухлинного росту та стадії захворювання.
Спеціальне протипухлинне лікування пацієнтів з раком прямої та ободової кишки здійснюється виключно у закладах охорони здоров’я, що надають спеціалізовану медичну допомогу, забезпечені відповідним матеріально-технічним оснащенням та підготовленими фахівцями. Своєчасне лікування передракових станів та своєчасне проведення спеціального протипухлинного лікування сприяє одужанню пацієнтів, досягненню тривалої ремісії, подовженню загальної виживаності та покращенню якості життя.
Після спеціального протипухлинного лікування пацієнт перебуває на обліку у лікаря загальної практики-сімейного лікаря, лікаря-онколога, який сприяє виконанню пацієнтом рекомендацій та призначень фахівців. Під час спостереження надається симптоматичне лікування, направлене на усунення патологічних симптомів з боку органів і систем, лікування інших захворювань підтримку якості життя. Пацієнту з прогресуючим захворюванням після завершення спеціального протипухлинного лікування надається знеболення, інша паліативна медична допомога, симптоматичне лікування згідно з галузевими стандартами у сфері охорони здоров’я.
Після 40 років як жінкам, так і чоловікам необхідно регулярно проходити обстеження у лікарів - хірургів, лікарів - проктологів. Амбулаторний прийом лікаря - хірурга проктолога здійснюється за плановим електронним направленням сімейного лікаря з вказаною послугою
«Консультація проктолога». Спеціалізованою установою з надання хірургічної допомоги хворим з проктологічними захворюваннями є Український центр колопроктології на базі Київської міської клінічної лікарні №18, бульвар Тараса Шевченка, 17.