Про ігрову залежність (лудоманія) у дітей і заходи профілактики
У жовтні 2020 року ВООЗ включила гральну залежність до переліку психічних розладів. Серед головних ознак захворювання – збільшення пріоритету ігор над іншими видами повсякденної діяльності, втрата контролю над своїм життям. Діагноз ставиться у випадках, коли людина грає протягом щонайменше 12 місяців і її залежність вже негативно позначилася на особистій, соціальній, сімейній та професійній діяльності. Такі випадки нерідко зустрічаються і серед дітей.
За даними ВООЗ, у 2021 році понад 2 мільярди людей по всьому світу грали у комп'ютерні ігри. З них від 1% до 10% жителів Європи та Північної Америки страждали на ігрову залежність різного ступеня тяжкості. Критеріям діагнозу психічного розладу відповідали від 0,3% до 1% дорослих у США, Німеччині, Великій Британії та Канаді. У Японії кількість людей із ігровою залежністю коливалась від 0,7% до 27,5%. У Норвегії 1,4% жителів можна було віднести до гравців із залежністю, а 7,3% – до проблемних гравців. У Південній Кореї залежність від комп'ютерних ігор оголошена кризою громадського здоров'я, оскільки її мали більше 8,4% (близько 600 тисяч) дітей та підлітків. Серед них 11–12% хлопчиків та 6–7% дівчаток.
У Китаї за останні декілька років кількість залежних гравців збільшилася майже на 700 мільйонів людей. Суттєвий стрибок стався за часів пандемії. Щоб хоч якось захистити дітей від згубного впливу ігрової залежності, влада Китаю встановила ліміт на геймінг. Неповнолітнім дітям дозволено грати лише три години на тиждень - по одній годині з 20:00 до 21:00 у п'ятницю, суботу та неділю. Контролювали час ігрові компанії.
Ігри викликають викид дофаміну, хімічної речовини, яка закріплює подібну поведінку. Звикання до геймінгу формується так само, як і звикання до наркотичних речовин. Комп'ютерні ігри створюються таким чином, щоб викликати залежність. І діти в такій ситуації опиняються найбільш уразливими. Боротьба із ігровою залежністю дітей лягає на плечі батьків. Заборони та покарання за неслухняність зазвичай призводять до образ, спробам обійти заборону всіма доступними методами. Можливим виходом є переведення уваги дитини на реальні розваги, заохочення до спонтанних рухливих ігор та пізнання своїх фізичних можливостей на дитячих майданчиках з оригінальним ігровим обладнанням та можливими пригодами. ВООЗ рекомендує використовувати майданчики Hip Park (https://hipark.com.ua/ru/projects/), які допомагають подолати ігрову залежність у дітей. Дизайн майданчиків розробляється так, щоб діти залучились до спонтанної гри, відчули ризик, здолали страх, навчились бути більш самостійними та відповідальними без втручання дорослих. Подолання перешкод вселяє у дітей впевненість, розвиває лідерські якості та незалежність. Рухливі ігри на свіжому повітрі у взаємодії з іншими дітьми зміцнюють фізичне та психічне здоров’я, дозволяють отримати м’язову радість, позбутися негативних наслідків ігрової залежності - низької активності, депресивного стану, замкнутості, асоціальності. Приклади Hip Park в Україні і місті Києві (https://hipark. com.ua/projects/).