Про ендемічні хвороби населення України

Ендемічні хвороби - це захворювання, які постійно реєструються серед людей і тварин на певній території у зв’язку із наявністю відповідних географічних і екологічних умов існування. Вони характеризуються нестачею, надлишком або дисбалансом у ґрунтах, водних джерелах і рослинах та, відповідно, в усіх ланках харчового ланцюга певних мінеральних речовин. Найпоширенішими ендемічними хворобами населення України протягом 2017-2021 років були ендемічний карієс, ендемічний флюороз, ендемічний зоб та водно-нітратна метгемоглобінемія.

Ендемічність деяких захворювань на окремих територіях зумовлена не лише природними, а й гігієнічними умовами проживання населення, насамперед незадовільним водопостачанням і недостатнім очищенням побутових та промислових стоків, загальним антропогенним тиском. В результаті концентрації деяких речовин в оточуючому середовищі або суттєво підвищуються, або, навпаки, знижуються. Прикладом слугує аварія на Чорнобильській АЕС, коли викид радіоактивного йоду став причиною безпрецедентного поширення ендемічного зобу серед різних вікових груп населення.

Територія України за вмістом засвоюваних живими організмами сполук мікроелементів поділяється на чотири геохімічних зони: західну, північно-східну, центральну і південну.

Недостатня кількість рухомих сполук йоду, кобальту, цинку, молібдену, а місцями міді та марганцю фіксується на території західної та північно-східної геохімічних зон. Природні води та ґрунти центральної та південної зон більш збалансовані за вмістом цих елементів, але характеризуються зниженим вмістом засвоюваних сполук цинку, кобальту, що є важливими кофакторами ферментів.

Упродовж 2017-2021 років в Україні найчастіше фіксувався ендемічний карієс, причиною якого є недостатній вміст фтору у питній воді (до 0,5 мг/л при нормі 0,7-1,5 мг/л). Кількість хворих зросла з 54,28% у 2017 році до 64,36% у 2021 році.

Збільшилась кількість хворих на флюороз, обумовлений надлишком фтору у воді, з 48,35% у 2017 році до 57,27% - у 2021 році. Зростання захворюваності на флюороз відмічено навіть у мешканців територій із помірним вмістом фторидів у воді та ґрунті (Чернігівська, Луганська, Сумська, Харківська області).

Ендемічний зоб належить до групи найпоширеніших хвороб у світі. Територію визначають як йододефіцитну, якщо в ґрунті вміст йодовмісних сполук менше 0,0001%, у питній воді – менше 10 мкг/л, у повітрі менше 1 мг/м3, а зміна розмірів і маси щитоподібної залози фіксується у більше, ніж 10% населення. В Україні йододефіцит є характерним для гірських регіонів та територій, які зазнали впливу наслідків аварії на ЧАЕС. Серед населення України показники захворюваності ендемічним зобом збільшились з 31,2% у 2017 році до 33,12% у 2021 році. Йододефіцит, особливо для дитячої вікової групи є актуальною, невирішеною проблемою, проявляється у формі дифузного зобу, нетоксичного вузлового зобу. Іншими окрім йоду зобогенними факторами є дефіцит цинку і селену, надлишок сполук сірки, фторидів та хлоридів.

Нітратні солі - це найпоширеніші забруднювачі природньої води та гідромереж України. Захворювання на ендемічну водно-нітратну метгемоглобінемію виникає при вживанні питної води з високою концентрацію нітратів (понад 50 мг/дм3). Випадки ендемічної водно-нітратної метгемоглобінемії протягом останніх 10 років найчастіше фіксуються у сільського населення Житомирської, Івано-Франківської, Київської та Харківської областей, що споживають воду зі свердловин та колодязів.

Ендемічна залізозалежна анемія розвивається у разі зниження інтенсивності синтезу гемоглобіну, що пов’язано з дефіцитом заліза в організмі людини в результаті порушення надходження, засвоєння або патологічних втрат заліза. Майже у 20% населення залізодефіцитних геохімічних провінцій (Полісся, Поділля) діагностують залізозалежну анемію чи латентний дефіцит заліза.

Найпоширеніші ендемічні хвороби людини в Україні