Про доброякісні захворювання молочних залоз
Репродуктивна система жінки є однією з найбільш складно організованих функціональних систем організму, яка чутливо реагує на несприятливі зовнішні та внутрішні чинники розвитком адаптаційних реакцій або патологічного процесу. Скарги з боку молочних залоз є однією із найбільш частих причин звернення за медичною допомогою. Майже 70% жінок упродовж життя страждають від болю у грудних залозах. Масталгія знижує якість життя, збільшує побоювання жінок щодо раку грудної залози та зумовлює погіршення психоемоційного стану. Деякі доброякісні захворювання молочних залоз пов’язані зі збільшенням ризику раку молочної залози, що вимагає повного та всебічного обстеження з метою своєчасного виявлення та лікування доброякісної патології молочних залоз. Доброякісні захворювання тривалий час не знаходили сучасного вирішення проблеми попередження та зниження ризику раку, потребували регламентованого мультидисциплінарного підходу. Вимагали уваги також ураження молочних залоз з невизначеним потенціалом злоякісності.
Стандарт медичної допомоги «Доброякісні захворювання молочних залоз. Тактика ведення аномальних результатів обстеження молочних залоз» був затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я від 26 березня 2025 року
№535.
Для доброякісних захворювань молочних залоз характерний малосимптомний або безсимптомний перебіг, тому вперше вони можуть бути виявленні під час проведення скринінгу на рак молочних залоз, що здійснюється відповідно до Порядку скринінгу і ранньої діагностики раку молочної залози та моніторингу стану здоров’я пацієнток з груп ризику.
Провідними скаргами при доброякісних захворюваннях молочних залоз є масталгія, наявність утворень, що виявляються при пальпації; виділення із сосків тощо. Ураження молочної залози можуть супроводжуватись розростаннями у вигляді фіброаденом, гіперплазії, внутрішньопротокових папілом, радіальних рубців, інших уражень, у тому числі запальних захворювань молочних залоз і змін шкіри грудей.
Жінки з підозрою на доброякісні захворювання молочних залоз направляються до закладів охорони здоров’я, що надають спеціалізовану медичну допомогу. Діагностика, лікування та подальше спостереження здійснюється в залежності від клінічної ситуації лікарем акушером-гінекологом онкологом, хірургом-онкологом, ендокринологом, хірургом.
Усі пацієнти зі скаргами з боку молочних залоз підлягають фізикальному та, за необхідності, інструментальному обстеженню. Діагностика включає ретельний збір анамнестичних даних з визначення факторів ризику злоякісної трансформації тканин молочної залози. Спеціальні діагностичні методи залежать від статі та віку пацієнта і ґрунтуються на виявленні ключових скарг і знахідок при обстеженні. Це методи візуалізації - ультразвукове дослідження, мамографія, магнітно-резонансна томографія та морфологічні методи, що включають різні технології проведення біопсії.
Лікування та подальше спостереження залежить від факторів ризику злоякісної трансформації виявлених утворень. До факторів ризику злоякісної трансформації тканин молочної залози відносять спадковий рак молочної залози та яєчників, спадковий дифузний рак шлунку, носійство мутацій певних генів; спадкові захворювання, які підвищують схильність до надмірного росту доброякісних тканин. Несприятливими гінекологічними факторами є відсутність пологів; ранній початок менструацій поряд з пізнім віком першого живонародження; пізня менопауза; наявність проліферативних уражень та підвищена щільність молочної залози; раннє, до 30 років, опромінення органів грудної клітини в ділянці молочних залоз; збільшення в крові гормону пролактину. Підвищують ризик злоякісної трансформації доброякісних захворювань молочної залози куріння; надмірне вживання алкоголю високий індекс маси тіла та ожиріння, незбалансоване харчування, недостатня фізична активність недостатність і дефіцит вітаміну D3.
Щорічно захворюваність на рак молочної залози збільшується, що вимагає пошуку нових тригерних факторів, які можуть робити вагомий внесок у розвиток і перебіг даного захворювання. Одним з таких факторів є вітамін D, щодо якого більшість населення планети перебуває в стійкому дефіциті. Фахівці Національного медичного університету імені О.О. Богомольця та Київського міського клінічного онкологічного центру опублікували у 2021 році огляд актуальних клінічних досліджень останніх 15 років, присвячених зв’язку між концентрацією сироваткового вітаміну D і ризиком розвитку раку молочної залози.
Незважаючи на неоднорідність результатів численних досліджень, більшість з них показує зв’язок недостатнього рівня вітаміну D і ризику розвитку раку молочної залози, виживаністю і результатами лікування. Дослідження впливу зниженого статусу рецепторів вітаміну D на гірший прогноз захворювання продемонстрували однозначний їх зв’язок. Автори наголошують на необхідності ліквідації пандемії дефіциту вітаміну D серед населення планети, запобіганню поширенню раку молочної залози.
На сьогодні стрес розглядається як один з провідних факторів гормонального дисбалансу, оскільки при стресі, психоемоційних навантаженнях відбувається викид глюкокортикоїдів, які інгібують дофамін у гіпоталамусі, що впливає на збільшення продукування пролактину, а його надлишок спричинює набряклість тканин, розвиток проліферативних процесів у грудних залозах.