Порядок державного моніторингу у сферах питної води та питного водопостачання, водовідведення

Вода є важливим компонентом життя людини. Якість води впливає на здоров’я людини і на всі сфери людського життя. У зв’язку з військовими діями та з розвитком промисловості та технологій, з’явилась проблема якості води. Аналіз якості питної води передбачає визначення її складу. Особлива увага приділяється шкідливим домішкам, серед яких: бактерії та мікроорганізми, іони важких металів, солі, хлор, інші хімічні сполуки та елементи, домішки механічного характеру. Деякі забруднювачі можуть потрапляти в водойми в результаті зливу промислових відходів. Якщо вода забруднена, то вона шкідлива не лише для здоров’я, але і для життя людини. Постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2025 року №61 затверджено порядок здійснення державного моніторингу у сферах питної води та питного водопостачання, водовідведення (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/61-2025-%D0%BF#n14).

Збір даних у цих сферах відбуватиметься централізовано через єдину інформаційну платформу завдяки взаємодії органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств питного водопостачання, централізованого та нецентралізованого водовідведення. Платформа забезпечить збирання, обробку, зберігання, обмін, захист та аналіз інформації про якість питної води, стан об’єктів централізованого питного водопостачання, систем централізованого водовідведення, надання відповідних послуг. Дані моніторингу збиратимуться через інформаційно- аналітичну платформу згідно із затвердженими формами звітності і в зазначені строки. Загальну організацію, координацію, узагальнюючий моніторинг здійснює Мінрозвитку.

До Платформи матимуть доступ міністерства, агентства, органи місцевого самоврядування, обласні військові адміністрації. Це підвищить прозорість даних, дасть можливість прогнозування змін та розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень.

Основними завданнями моніторингу є визначення стану водних об’єктів у місцях водозаборів для централізованого питного водопостачання за радіологічними, хімічними, бактеріологічними показниками води; якості питної води після споруд водопідготовки; технічного стану систем централізованого питного водопостачання та водовідведення; якості очищення стічних вод.

Використання нової системи моніторингу підвищить прозорість даних, дасть можливість більш ефективно проводити контроль відповідності стану води санітарним нормам та виявляти потенційні ризики забруднення. Отримання об’єктивної оцінки якості очищення стічних вод, повторного використання очищених стічних вод та осаду стічних вод сприятиме збереженню екосистеми.

На суб’єктів моніторингу покладені чіткі зобов’язання. МОЗ забезпечує здійснення моніторингу щодо дотримання гігієнічних нормативів хімічних, бактеріологічних (мікробіологічних), радіологічних (радіаційних) показників водних об’єктів, призначених для питного водопостачання та у системах централізованого питного водопостачання. Міндовкілля забезпечує здійснення моніторингу щодо прогнозування змін якісного і кількісного стану поверхневих та підземних джерел централізованого питного водопостачання у місцях водозаборів. Держводагентство забезпечує здійснення моніторингу якісного стану водних об’єктів, з яких здійснюється забір води для централізованого питного водопостачання. Обласні та Київська міська державні адміністрації (військові адміністрації): забезпечують організацію здійснення моніторингу в межах адміністративно-територіальної одиниці. Органи місцевого самоврядування (за згодою): забезпечують організацію здійснення моніторингу у межах території територіальної громади; повідомляють через платформу про аварійні та надзвичайні ситуації; обробляють та узагальнюють через платформу результати моніторингу, ідентифікують проблеми, вживають заходів до їх розв’язання. Підприємства забезпечують внесення до платформи даних моніторингу; повідомляють про аварійні та надзвичайні ситуації. Узагальнюючий моніторинг здійснюється Мінрозвитку для формування звіту про стан питного водопостачання, водовідведення в окремих регіонах та у цілому по Україні, розроблення рекомендацій для прийняття управлінських рішень щодо впровадження цільових програм, нового регулювання тощо. Суб’єкти моніторингу забезпечують обмін інформацією між собою через платформу на безоплатній основі.

Актуальність нової системи моніторингу підтверджується нещодавніми науковими розробками українських вчених. Державною установою «Дніпропетров- ська медична академія МОЗ України» було проведено порівняльний аналіз програм організації та здійснення спостереження за якістю питної водопровідної води, які діють в країнах ЄС, США, та Україні (https://repo.dma.dp.ua/ 5466/). Найбільша кількість показників якості та безпеки питної водопровідної води, які підлягають контролю передбачена в США та Україні, менша - в країнах ЄС. Відповідні стандарти: ДСанПіН 2.2.4.171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною»; Директива 98/83/ЄС (зі змінами 2015 p.); International Standard of Drinking Water (США).

Аналіз діючих у деяких країнах світу програм моніторингу питної води

Зроблено висновок, що найбільш важливою складовою моніторингу є визначення взаємозв'язків між якістю питної води та здоров’ям населення, що станом на сьогодні в Україні, на відміну від інших країн світу, не здійснюється. Це значно знижує інформативність та дієвість в цілому системи моніторингу, не дозволяє оперативно розробляти та реалізовувати управлінські рішення.