Попередження офтальмологічних патологій у дітей

   Результати проведених в Україні наукових досліджень показали, що практично у кожного другого школяра є проблеми із зором. Близько 840 тис дітей шкільного віку в Україні мають встановлені діагнози різної офтальмологічної патології: міопія, астигматизм, далеко зорість, косоокість, амбліопія.

   Особливо зростає поширеність міопії серед школярів-підлітків. Дослідження у Великій Британії виявили: половина білих британців та більша половина британців азіатського походження мають короткозорість. У США діагностовану міопію мають 18-20% школярів, у Польщі- 21%, у Франції, Нідерландах, Австрії, Німеччині -15%. Аналіз факторів ризику цієі патології в першу чергу відмічає роль спадковості. Наявність міопії, астигматизму у батьків бабусь і дідусів у поєднанні із низькою інтенсивністю фізичного навантаження, недостатністю часу перебування на свіжому повітрі стають доведеними факторами ризику та умовами для формувания розладів зорових функцій у дітей.

   Факторами ризику розвитку аномалій рефракції є регіональні та соціальні умови зростання дитини. Рідше офтальмологічна патологія зустрічається серед дітей, які мешкають у сільській місцевості порівняно з дітьми, які проживають і навчаються в містах. Серед дітей, які проживають у промислово розвинених регіонах, показники поширеності аномалій рефракції, зокрема міопії, є вищими порівняно з аналогічними середніми по країні. Різні регіональні екстремальні природно-кліматичні умови, дефіцит природного світла, та інші особливості екології, ускладнені надмірною індустріалізацією і урбанізацією, провокують виникнення офтальмологічної патології в ранньому дитячому віці.

   Окремо доведено негативний вплив факторів навчального перевантаження учнів у школах, нераціонально побудованих розкладів занять у школі без урахування вікових можливостей зорового аналізатора, зростаючого зорового навантаження із-за комп’ютеризації навчального процесу, ускладнення шкільних програм у поєднанні із безконтрольним використанням гаджетів, ігрових приставок замість відпочинку, навіть повноцінного нічного сну, надмірної тривалості зорового навантаження зблизька.

   Значення мають санітарно-гігієнічні умови - недостатнє освітлення, індивідуальна невідповідність розміру меблів росту дитини, перевищення проектної місткості шкільних класів. У дітей, які мало або зовсім не бувають на прогулянках у полудневий час, коли інтенсивність ультрафіолетового опромінення достатньо висока, порушується фосфорно-кальцієвий обмін, що змінює тонус очних м'язів. Слабкість м'язів при високому зоровому навантаженні і недостатній освітленості спричиняє розвиток аномалій рефракції і їх прогресування.

   Більш схильними до виникнення і розвитку патології зорового аналізатора є недоношені діти. До половини недоношених дітей мають міопію з раннього дитячого віку. Серед ослаблених дітей, які часто хворіють, хвороби ока та його придаткового апарату діагностуються частіше. Відзначена наявність взаємозв'язку виникнення міопії з туберкульозом, із соматичними, психосоматичними неінфекційними захворюваннями в дитячому та особливо в підлітковому віці.