Озеру Нижній Тельбін видадуть паспорт

Провести інвентаризацію всіх водних об’єктів й занести їх до держкадастру зобов’язує органи місцевого самоврядування закон, ухвалений торік за велінням угоди про асоціацію з ЄС. Як справи з цим у столиці?

Краєзнавці кажуть: якщо уявно прибрати будівлі, дороги, майдани – всі рукотворні об’єкти за роки-тисячоліття, то по обидва боки Дніпра на місці столиці України суходолу було б ледь не наполовину менше.

Більшість прадавніх приток Дніпра, колись навіть судноплавних, наші предки запроторили під асфальт, бетон, загнали в колектори. Але природу нелегко приручити –
річки й потічки пробиваються на волю сучасними озерами, ставками, джерелами. За даними Інституту водних проблем і меліорації, нині у Києві півтисячі водойм.

Лише 84 з них – на балансі КП «Плесо». Більшість інших – без господаря. Та й низка тих, що числяться як, приміром, ставки-охолоджувачі за окремими підприємствами чи озера на балансі, скажімо, садових товариств часто теж не можна назвати по-хазяйськи доглянутими та екологічно здоровими.

– Підприємства зливають у малі водойми відходи виробництва і згодом ці брудні води безпосередньо чи через річки другого порядку або ж через колектори опиняється в Дніпрі. За даними ВООЗ, від хвороб, що передаються водою, щорічно помирає понад 50 мільйонів осіб у світі. А в Києві – мегаполісі зі складною водною інфраструктурою – досі не існує системної водної політики. Ми не можемо так безглуздо жити далі, – говорить заступник гендиректора КП «Плесо» з екологічних питань Олександра Борисова.

За її словами, варто вже на ділі домогтися реалізації задекларованого принципу «Забруднювач платить», осучаснити очисні споруди, а передусім ухвалити єдину програ-
му з розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення водних об’єктів Києва, провести інвентаризацію і паспортизацію всіх водойм, встановити водо-
охоронні зони та берегові захисні смуги тощо. А далі провести оцінку запасів поверхневих вод у Києві.

– Якщо зараз у світі війни за нафту, то через декілька років почнуться за воду. Якщо ми не врятуємо наші водойми, не очистимо, то наступні покоління нас добрим словом не згадають, – додає начальник відділу «Плеса» Ярослав Сколота.

Інвентаризація і паспортизація водойм – це не лише полічити, дати назву чи номер. Це майже наукова праця по кожному об’єк-ту. Якщо навіть не братимемо до уваги ставки-копанки в садових товариствах, то залишиться 350- 360 водойм – роботи на 6-7 років. Можливо, до того часу й законодавство у водоохоронній сфері зміниться. Бо нині, за словами пані Борисової, більшість нормативних актів – «як лозунги, без механізму дії – немає ні штрафних санкцій, ані системи відшкодування збитків». А починати очищення та оздоровлення водойм вона радить з виявлення джерел забруднення і покарання зловмисників таким чином, щоб вони й самі не шкодили природі й десятому заказували.

Нині КП «Плесо» за рішенням Київради через систему ProZorro проводить тендери на встановлення прибережних захисних смуг з відповідними межовими знаками на
сімох водних об’єктах столиці, серед яких озеро Нижній Тельбін у Дарницькому районі.