Обережно, кліщі! ПРОФІЛАКТИКА КЛІЩОВОГО ЕНЦЕФАЛІТУ ТА СИСТЕМНОГО КЛІЩОВОГО БОРЕЛІОЗУ (Хвороби Лайма).
Перебування людини в лісі чи парку в теплу пору року може стати небезпечним для її здоров'я. Пов'язано це з активністю іксодових кліщів, які являються переносниками збудників кліщового енцефаліту та хвороби Лайма.
Кліщовий енцефаліт - природно-вогнищеве захворювання, яке викликається арбовірусом. Основним резервуаром вірусу в природі і його переносником являються іксодові кліщі. Людина інфікується при укусі кліща, або при роздавлюванні його під час видалення з тіла.
Кліщовий енцефаліт розповсюджений надзвичайно широко. Природні вогнища цього захворювання реєструються від берегів Тихого океану до західних кордонів нашої країни (Волинська область), а також в Європі і країнах Азіатського континенту. Є природні вогнища кліщового енцефаліту і в Криму ( Велика Ялта) . Максимум захворюваності спостерігався в період з 1988 по 1992р. В теперішній час реєструються лише спорадичні випадки енцефаліту як серед дорослого населення, так і у дітей.
Захворювання характеризується чітко вираженою весняно-літньою сезонністю. Кліщовим енцефалітом хворіють всі вікові групи населення. Більш значно високі показники захворюваності спостерігаються в Росії, при цьому 75-80% всіх хворих складають мешканці великих міст, які піддаються нападам кліщів в приміських зонах відпочинку.
Хвороба починається гостро, в середньому через 7-14 днів інкубації, з коливаннями від 3-х до 30 днів. Різко підвищується температура тіла (39-400С) з лихоманкою, появляється слабість, наростаючий головний біль, повторна блювота. У деяких хворих появляється м'язевий біль - в м'язах шиї, плечового поясу, гомілкових. При огляді можна знайти на шкірі слід присмоктування кліща, локалізовану ерітему (почервоніння) в місці укусу. З перших днів захворювання, особливо у дітей молодшого віку, можуть проявлятися такі мозкові розлади, як судоми, порушення свідомості різного ступеню – до коми, психомоторне збудження.
Іксодовий кліщовий бореліоз (ІКБ) або хвороба Лайма - гостре інфекційне захворювання, яке викликається спірохетою. Передається при укусі кліщів і характеризується циклічним протіканням з ураженням шкіри, суглобів, серця і нервової системи.
Іксодові кліщі найбільш агресивні з 8.00 до 11.00 ранку та з 17.00 до 20.00 вечора. Запах людини вони відчувають на відстані 3-5 м, а підніматися можуть на висоту до 2-х м. Найбільше кліщів в лісах та чагарниках. Крім того, вони можуть бути занесенів житло з букетом квітів, вінками, свіжим сіном, дровами, собакою та іншими тваринами.
На території Дарницького району зонами щорічної реєстрації нападу іксодових кліщів на людей були: Дарницьке лісопаркове господарство, в т.ч. парк Партизанської Слави, ліси Рембази та Бортничів.
Напавши на людину, кліщі намагаються потрапити під одяг і, рухаючись по тілу, шукають місця для присмоктування. Найулюбленіші місця присмоктування - область шиї, голови, живота, грудей, підпахвові впадини, пахові складки, зовнішні статеві органи, під лопатками і по ходу хребта, де одяг менш щільно прилягає до поверхні тіла. При цьому його прикріплення і присмоктування до тіла в більшості випадків залишається непоміченим. Відчуття людиною свербіжу на місці присмоктування кліща виникає лише через 6-12 годин і навіть пізніше. Процес насичення кров'ю кліщів може продовжуватись декілька днів. Після відпадання кліща на місці його присмоктування можна спостерігати первинний афект у вигляді запального болючого при пальпації інфільтрату діаметром до 3-5 мм з некротичною кірочкою в центрі, який зберігається протягом 3-х- 5-ти тижнів.
В багатьох випадках довкола первинного афекту виникає кільцевидна або суцільна еритема. Еритема має вигляд кола, світлішого або ущільненого в центрі, не підвищується над рівнем шкіри, в той же час периферія еритеми яскраво-червона. Еритема найчастіше локалізується на стегнах, сідницях, в підпахвових впадинах. Через декілька діб або тижнів можуть появитися кільцеподібні еритеми і в інших місцях (де не було укусів) або висипка, яка виглядає, як кропивниця або дифузна еритема (повзуча еритема ).
Може бути підвищення температури, головний біль, сильна слабкість регіональний лімфаденіт. Це - перша стадія захворювання.
Найбільш небезпечні пізні прояви захворювання, пов’язані з відсутністю лікування. Друга стадія захворювання виникає через декілька тижнів або місяців, коли можуть уражуватися нервова та серцево-судинна системи.
Третя стадія захворювання характеризується ураженням опорно-рухового апарату. Типовими являються ураження 1-го або 2-х крупних суглобів, частіше колінних, ліктьових, плечових, рідше – мілких суглобів кистей і стоп.
Часто хвороба Лайма може протікати без еритеми. В таких випадках її важко розпізнати, так як клінічні прояви можуть мати самі різноманітні «маски» неврологічних, серцево-судинних та ревматичних захворювань.
При своєчасній та адекватній антибіотикотерапії, особливо на ранніх стадіях, захворювання практично повністю виліковується.
Перенесене захворювання не дає прижиттєвого імунітету. При іксодових кліщових бореліозах ( ІКБ) спостерігаються випадки повторного інфікування через 4-7 років. Хворого рекомендовано госпіталізувати в лікарню.
Диспансерний нагляд за хворими здійснюється протягом 2-х років з лабораторним обстеженням через кожні 6 місяців.
Профілактика.
Неспецифічна профілактика спрямована на винищення кліщів-переносників в природних біотопах і індивідуальний захист людей від їх нападу та укусів шляхом використання ефективних репелентів (відлякуючих засобів) та застосування засобів індивідуального захисту - в оздоровчих закладах, заміських та дачних селищах, садівництвах, будівельних та промислових майданчиках.
З метою запобігання нападу кліщів виходити в ліс слід в одязі, що щільно прилягає до тіла, а відкриті місця змащувати репелентами (ДЕТА, Ребофтал, Редет, Гардес анти кліщ, Гардес екстрім; аерозолі «Оф екстрім», «Тайга», «Рефтомід», «Ретафезал», тощо.)
У лісі слід проводити самоогляди кожні 20 хвилин, а при повернені з прогулянки необхідно ретельно оглянути себе за допомогою дзеркала, звертаючи особливу увагу на частини тіла з волосяним покривом.
При виявленні кліщів на тілі, їх слід терміново видалити.
Засоби видалення кліща :
Місце присмоктування кліща добре змастити вазеліном або іншою гідрофобною рідиною (спиртом, одеколоном), перешкоджаючи кліщу доступ повітря. Через короткий час його можна легко видалити, захопивши тупим пінцетом або пальцями, обгорнутими марлею, чистим носовичком, повертаючи проти годинникової стрілки.
Видалити кліща також можна, доторкаючись до його тіла добре нагрітою голкою.
Після видалення кліща місце укусу необхідно оглянути за допомогою лупи. Необхідно звернути увагу на те, щоб у місці присмоктування кліща не залишився хоботок (видаляється за допомогою нагрітої голки). Після огляду ранку добре продезінфікувати спиртом або йодом, кліща спалити.
Всім потерпілим від укусу кліща рекомендовано проводити щоденну термометрію протягом 2-х тижнів. У разі підвищення температури необхідно негайно звертатися до лікаря кабінету інфекційних захворювань або викликати швидку допомогу.
Якщо робота пов'язана з виїздом у зони, неблагополучні з кліщового енцефаліту, то особам рекомендовано проводити щеплення двічі з інтервалом в 2 місяці, останнє щеплення необхідно зробити за 2 тижні до виїзду.
Фахівцями санепідслужби здійснюється ентомологічний моніторинг за розповсюдженням іксодових кліщів, з їх відбором для дослідження на територіях, прилеглих до водойм та у зеленій зоні масового відпочинку населення, проводиться покіс трави в зеленій зоні району, встановлено щити „Обережно, кліщі!”
Лікар-епідеміолог Дарницького відділу
Деснянського Міжрайонного управління
ГУ Держсанепідслужби у м. Києві
Лугова С.С.