Міжнародний день Матері-Землі – 22 квітня
Генеральна Асамблея ООН, усвідомлюючи необхідність збереження планети в сучасних умовах, оголосила 22 квітня міжнародним днем Матері-Землі. Країни світу в різних формах підтримують святкування для підвищення обізнаності людей про існуючі проблеми.
Природа Землі страждає і надсилає людям знаки. Внаслідок забруднення пластиковим сміттям відбувається закислення океану. Екстремальна спека, лісові пожежі та повені, рекордні урагани забирають життя і здоров’я мільйонів людей. Зміна клімату, антропогенний вплив на природу, неприпустимі дії, що порушують біорізноманіття, такі як вирубування лісів, зміни у землекористуванні, впровадження інтенсивних методів у сільському господарстві та тваринництві, браконьєрство, прискорюють руйнування планети. Відновлення пошкоджених екосистем допоможе покінчити зі злиднями, успішно боротися зі зміною клімату та запобігати масовій загибелі людей. Програма ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП) розпочала у 2021 році Десятиліття з відновлення екосистем, що покликане зупинити та обернути назад руйнування планети. На цьому шляху є досягнення. Щорічно ЮНЕП вручає премію «Чемпіони Землі» окремим особам та організаціям, які працюють над інноваційними рішеннями подолання потрійної планетарної кризи - змін клімату, втрати біорізноманіття та забруднення навколишнього середовища. Це найвища екологічна нагорода ООН (https://news.un.org/ru/story/2024/12/1459231).
За останні 19 років премією нагороджені 116 лауреатів – від світових лідерів до винахідників революційних технологій. У 2024 році лауреатами премії «Чемпіони Землі стали 6 осіб, які нагороджені за «видатне лідерство, сміливі дії і рішення у боротьбі з деградацією земель, посухою та опустелюванням». Кожному з цих людей вдалося здавалось би неможливе: заново відкрити річковий шлях до розмноження лосося у США, раніше перекритий греблями; врятувати залишки вікових стародавніх європейських лісів у Румунії; ефективно боротися з пісками, що наповзають на природні та сільськогосподарські угіддя в Китаї; зробити кроки до збереження унікальних водно-болотних територій та гірських масивів Індії; закласти основи органічного землеробства у Єгипті; відкрити можливості для корінних народів Бразилії для захисту природи їх країни.
Земельні ресурси кожної держави відіграють критичну роль у забезпеченні продовольчої безпеки, збереження природи, економічного розвитку та соціального благополуччя. Для України – це важливий елемент національного багатства та розвитку країни. Це сільське господарство та родючі чорноземи. Площа власне чорноземів країни перевищує 24 млн га. Частка українських чорноземів серед європейських - близько 30%, світових - 9%. Вони є одними з найбільш плідних у світі, тому Україна виробляє значну частину світових врожаїв зернових, олійних культур та інших продуктів. Крім генетично обумовленої високої родючості, чорноземні ґрунти України депонують 100–300 т/га органічного вуглецю. Склад їх зумовлює підвищену вологоємність і забезпеченість поживними речовинами, що визначає відносно високу природну родючість ґрунтів без внесення добрив. За оцінками фахівців ґрунтовий покрив України може забезпечити без добрив отримання понад 40 млн т зерна, що свідчить про значний ресурсний потенціал ґрунтів за умови високої культури землеробства і використання наукових здобутків.
Військові дії спричиняють серйозні екологічні проблеми. В умовах воєнного стану економічні, екологічні й соціальні виклики продовольчого забезпечення України та світу істотно загострилися. Одним із цих викликів є істотне посилення й до того актуальної проблеми деградації земель і ґрунтів, спричинене збройною агресією. Ґрунтові ресурси України зазнають руйнації, погіршення якості, посилення процесів деградації. Фахівцями «Інституту ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н.Соколовського» в ході проведених досліджень стану ґрунтів введено новий тип деградації - «воєнна деградація ґрунтів».
Новий вид і типи деградації ґрунтів. Тип деградації – воєнний (мілітарний)
(https://ugj-ojs.com/index.php/ugj/article/view/4/2)
|
Види деградації |
Основні прояви деградації |
|
Механічна |
Активізація ерозійних процесів, зсувів |
|
Механічні порушення морфологічної будови профілю ґрунту |
|
|
Перемішування генетичних горизонтів |
|
|
Утворення вирв, ровів, ям |
|
|
Фізична |
Погіршення фізичних властивостей ґрунтів |
|
Стійкі зміни гранулометричного складу |
|
|
Стійкі зміни агрегатного складу (знеструктурення) |
|
|
Ущільнення |
|
|
Хімічна |
Погіршення гумусового стану ґрунтів |
|
Трофічне виснаження ґрунту |
|
|
Засолення |
|
|
Забруднення |
|
|
Фізико-хімічна |
Підкислення, підлуження |
|
Біологічна |
Зменшення (звуження) біорізноманіття |
|
Зменшення біологічної активності ґрунту |
|
|
Погіршення санітарного стану |
|
|
Токсичність ґрунту |
Підраховано площі кожного типу ґрунту, які постраждали внаслідок воєнних дій і в подальшому потребуватимуть обстеження та контролю. Станом на березень 2023 року у зонах бойових дій, опинилося у різний час близько 15 млн га земель, більшість з яких сільськогосподарського призначення. Загальна площа сільського- подарських земель на тимчасово окупованих, деокупованих і небезпечних територіях становить до 20% території України. Постраждав практично весь спектр ґрунтів - від підзолистих і дернових опідзолених ґрунтів Полісся до темно-каштанових і каштанових солонцюватих Сухого Степу. За площею переважають чорноземні ґрунти - чорноземи звичайні (5,0 млн га), південні (2,1 млн га), типові та опідзолені (1,9 млн га), лучні та лучно-чорноземні (0,2 млн га). На цих площах ґрунтовий покрив у різній мірі зазнав воєнної деградації. Установлено, що найбільші масштаби воєнної деградації припали на найродючіші ґрунти — чорноземи типові важкосуглинкові та легко-глинисті.