Міжнародний день боротьби з депресією - 24 березня

Депресія - поширений психічний розлад, який може виникнути у будь-кого. Характеризується тривалими періодами зниженого настрою, втрати інтересу до звичної діяльності чи можливості отримувати від неї задоволення. Депресія відрізняється від регулярних змін настрою та емоцій. Епізоди тривають більшу частину дня і відбуваються майже щодня особливо, в ранкові години, упродовж двох тижнів та більше, незалежно від зовнішніх обставин. Пацієнти, які страждають на депресію, можуть стикатися з порушеннями сну, зміною апетиту, втомою, зниженням самооцінки, почуттям безнадійності щодо майбутнього і думками про смерть.

Депресія є наслідком складної взаємодії соціальних, психологічних та біологічних факторів. До розвитку депресії більшою мірою схильні люди, які пережили насильство, тяжку втрату та інші несприятливі події. У зв’язку із тенденцією до старіння населення розвинених країн, значна поширеність і схильність до затяжного, атипового перебігу характерна для депресії у людей похилого віку. За результатами дослідження, яке проводилося серед 60-ти тисяч працюючих осіб, найчастіше на депресію страждають ті, хто доглядає за літніми і хворими людьми, маленькими дітьми. Схильними до депресії виявились працівники громадського харчування, лікарі. Найменше страждають на депресію люди творчих професій. Жінки хворіють на депресію вдвічі частіше, ніж чоловіки, вони втричі частіше звертаються по допомогу і дають при лікуванні терапевтичну відповідь на менші дози препаратів.

До біологічних причин депресії відносяться порушення біохімічних процесів у головному мозку, що призводять до зміни концентрації в ньому таких біологічно активних речовин, як серотонін, норадреналін та дофамін. Порушення можуть мати спадковий характер.

При депресії ефективно застосовуються психологічні та лікарські методи лікування. У грудні 2014 року Міністерство охорони здоров’я України затвердило Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги при депресії. Під час його створення члени робочої групи, провідні фахівці з різних спеціальностей, відмітили, що депресія є одним із найбільш важких і поширених захворювань у світі і розповсюдженою причиною непрацездатності. Клінічні і соціальні наслідки включають хронічний перебіг, рецидиви захворювання, зниження адаптаційних та комунікаційних можливостей, що може призвести до погіршення професійних навичок пацієнта, порушення сімейної гармонії, втрати соціальної підтримки. Найбільш важким наслідком депресій є суїцидальна поведінка, оскільки такі пацієнти у 30 разів частіше вчиняють самогубство, ніж люди, які не страждають на це захворювання.

Лікування депресії спрямовано на повне подолання її проявів, відновлення якості життя пацієнтів із депресивними розладами, попередження рецидивів патології. Сучасний підхід до лікування включає прийом фармакологічних препаратів – антидепресантів, проведення сеансів психотерапії, або їх комбінацію. Вибір стратегії лікування залежить від тяжкості симптомів, їх тривалості, наявності супутньої патології та інших факторів, які може оцінити тільки лікар. Антидепресанти здебільшого добре переносяться, не викликають залежності та звикання. Терапевтичний ефект наступає поступово. Позитивні зміни виникають протягом одного-двох тижнів, тому дуже важливо дотримуватись рекомендацій лікаря щодо режиму прийому препарату, дози та тривалості курсу лікування, не відміняти препарати самостійно. Психотерапія є важливою складовою лікування депресії. Вона допомагає здобути навички емоційної саморегуляції, що дозволяє більш ефективно справлятися зі стресовими ситуаціями та реально оцінювати життєві проблеми. Важливо пам’ятати, що депресія – це хвороба, і цю хворобу краще лікувати на початкових стадіях. Дуже важливо вчасно звернутись по допомогу до лікаря.

Не існує доказової бази щодо специфічних методів профілактики депресії. В силі залишаються поради щодо здорового способу життя, дотримання режиму дня, гігієни сну, раціонального харчування, регулярної фізичної активності, загальних засад самодопомоги та самостійної корекції впливу соціальних і психологічних чинників, які можуть зумовити розвиток депресії. Позитивні емоції збільшують рівень серотоніну та дофаміну, регулярні фізичні вправи зменшують рівень гормону стресу – кортизолу, що сприяє зменшенню відчуття тривоги. Перебування на вулиці у світлу частину доби, особливо на сонці, має позитивний вплив на перебіг і профілактику депресії. Харчування має бути повноцінним щодо вмісту основних груп продуктів, вітамінів та мікроелементів для підтримки фізичних сил та нормального обміну біологічно активних речовин у центральній нервовій системі. Синтез серотоніну – одного з гормонів, що впливають на настрій – потребує достатньої кількості фолієвої кислоти та вітаміну В6, які містяться в бананах, цитрусових, овочах зеленого кольору, горіхах. Позитивний вплив на перебіг депресії має вітамін С, основним джерелом якого є свіжі фрукти та овочі. Не рекомендується зловживати солодощами, що призводить до різких коливань рівня глюкози в крові і посилення відчуття втоми.

Київ вживає безпрецедентних заходів психологічної підтримки мешканців. Мапа ментального здоров’я Києва в застосунку «Київ Цифровий» – інструмент, через який кияни отримують необхідну інформацію про психологічну підтримку. На мапі є вся необхідна інформація про надавачів, а це переважно комунальні заклади та громадські організації, включно з графіками роботи, контактами, адресами. Розпочався цикл тренінгів зі зміцнення психічного здоров’я для працівників критичної інфраструктури Києва. Учасники навчаються основам керування стресом і практичним прийомам, які допомагають підтримувати емоційну стабільність у складних умовах. Тільки у першому кварталі 2025 року буде проведено 31 семінар. У громадських просторах Vcentri HUB щотижнево проводяться сеанси арттерапії, каністерапії, майстер-класи, групові психологічні заняття для внутрішньо переміщених осіб, навчання технікам спілкування в умовах стресу. Ведуться прийоми військовими психологами, юристами, менеджерами по роботі з ветеранами.