До Всесвітнього дня хоспісів і паліативної допомоги -12 жовтня
У другу суботу жовтня кожного року в світі відмічається день паліативної допомоги. Подія має допомогти суспільству усвідомити важливість проблеми достойного завершення людського життя, гуманного ставлення до безпомічних, тяжко хворих людей. Паліативна допомога це комплекс заходів, покликаних «покращити якість життя пацієнтів усіх вікових категорій та членів їх родин, які зіткнулися з проблемами, пов’язаними із захворюваннями, що загрожують життю; передбачає заходи щодо запобігання та полегшення страждань пацієнта через ранню ідентифікацію та оцінку симптомів, полегшення болю та подолання інших фізичних, психосоціальних і духовних проблем».
Паліативної допомоги потребують онкологічні хворі у ІІІ-ІV стадії захворювання, хворі на СНІД, вроджені вади розвитку, серцево-судинні, неврологічні, респіраторні, атрофічно-дегенеративні та інші прогресуючі захворювання та посттравматичні стани, що не можуть бути вилікувані сучасними і доступними методами та засобами.
У нашій країні паліативна допомога надається у відповідності з наказом Міністерства охорони здоров’я України від 04 червня 2020 року №1308 «Про удосконалення організації надання паліативної допомоги в Україні». Загальна паліативна допомога надається в амбулаторних умовах або за місцем перебування пацієнта лікарями загальної практики - сімейними лікарями, терапевтами, педіатрами та іншими лікарями-спеціалістами, молодшими спеціалістами з медичною освітою або в закладах охорони здоров’я, які надають спеціалізовану медичну допомогу. Спеціалізована паліативна допомога надається мультидисциплінарною командою закладу охорони здоров’я, який надає спеціалізовану медичну допомогу, в стаціонарних умовах або за місцем перебування пацієнта. Порядок надання паліативної медичної допомоги із застосуванням телемедицини на період дії воєнного стану затверджено наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17 вересня 2022 року № 1695. Обсяги медичних послуг з паліативної допомоги визначаються програмою державних гарантій медичного обслуговування населення на відповідний рік.
Фахівці Національного університету охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика та КНП «Київський міський клінічний онкологічний центр» (КМКОЦ) проаналізували роботу відділення паліативної медицини КМКОЦ за 2001-2023 роки, до складу якого входять стаціонар на 25 ліжок та бригади мобільної паліативної допомоги.
Онкоепідеміологічна ситуація в Україні та у м. Києві зокрема характеризується відносно високим рівнем онкологічної захворюваності населення та стабільністю її структури. Захворюваність злоякісними новоутвореннями у місті Києві за 2022 рік становила 258,6 на 100 тис. населення. Внаслідок злоякісних новоутворень померло 2331 осіб, смертність становила 79,0 випадків на 100 тис. населення. Претермінальна та термінальна фаза перебігу онкологічного захворювання становить у середньому 4–8 місяців. Саме у цей період пацієнт потребує кваліфікованої медико-соціальної допомоги, якісного цілодобового догляду.
Відділення паліативної медицини КМКОЦ є структурним підрозділом багатопрофільної онкологічної клініки. За наявності медичних показань, пацієнтам відділення проводиться паліативне спеціальне лікування – курс протибольової дистанційної променевої терапії, терапії бісфосфонатами, гормонотерапії, ургентне симптоматичне та паліативне хірургічне лікування. В основі надання паліативної допомоги інкурабельним онкологічним пацієнтам лежить мультидис-циплінарний підхід.
На підставі багаторічного досвіду роботи відділення розроблений та вдосконалений Клінічний маршрут паліативного пацієнта, який дозволяє оптимізувати паліативну допомогу важкохворому онкологічному пацієнту. Госпіталізація здійснюється за Е-направленням на підставі певних показань. За період з 2001 до 2023 роки стаціонарну допомогу отримали 9164 онкологічних хворих у термінальній стадії. За цей період у стаціонарі відділення паліативної медицини КМКОЦ померло 7427 пацієнтів. Смертність серед онкологічних пацієнтів відділення паліативної медицини є традиційно високою, оскільки зумовлена термінальною стадією захворювання. Летальність становить 81,04%. Середній термін перебування у стаціонарі становить 17,7 ліжко-днів. Приблизно 6% пацієнтів. госпіталізують у відділення повторно, деяких по 3–4 рази. Із пролікованих пацієнтів стаціонару приблизно 94% мали больовий синдром, опіоїдне знеболювання отримували 86% хворих. Лікарі паліативного відділення також надають першу психологічну допомогу пацієнтам та їх рідним.
Мобільна паліативна допомога пацієнтам надається мультидисциплінарною командою відділення. До складу мультидисциплінарної команди входять лікар-онколог, клінічний онколог, лікар-психолог, сестра медична. За потреби залучаються на договірних умовах соціальний працівник, волонтери, юрист, священнослужитель та інші. Протягом 2001-2023 років було взято на облік та обслуговувалось 3124 онкологічних пацієнти у термінальній стадії захворювання. Здійснено більше 5,7 тис. первинних виїздів до пацієнтів. 62% пацієнтів, які виписані зі стаціонару, були переведені під нагляд мобільної паліативної допомоги. Середній термін нагляду мобільною паліативною допомогою інкурабельного онкологічного пацієнта становив близько 32 днів. З 2018 року у КМКОЦ була впроваджена практика виписки рецептів на опіоїдні анальгетики для адекватного знеболення онкологічних пацієнтів в амбулаторних умовах. На сьогодні одна мобільна паліативна бригада обслуговує на постійній основі до 80 онкологічних пацієнтів на дому. В умовах воєнного стану кількість госпіталізованих пацієнтів з тимчасово окупованої території України у стаціонарі відділення паліативної медицини становить до 30%.
Автори статті вважають, що повноцінна паліативна допомога повинна включати мобільну та стаціонарну допомогу, що дасть можливість тримати під контролем соматичний стан паліативного пацієнта, впливати на симптоми хвороби, тривалий час підтримувати пацієнта в домашніх умовах, що є економічно доцільним, а за потреби здійснювати своєчасну госпіталізацію у стаціонар. Перспективним у покращенні паліативної допомоги онкологічним пацієнтам є створення розгалуженої системи мобільної паліативної допомоги, що зменшить навантаження на загально-соматичні стаціонари і стаціонарні паліативні відділення, покращить надання паліативної допомоги пацієнтам у мережі закладів первинної медичної допомоги.