День, коли пам’ятаємо не лише про минуле, а й усвідомлюємо ціну теперішнього
Опубліковано 08 травня 2025 року о 13:11
фото
Сьогодні біля розстрільної стіни Дарницького концтабору схилили голови в пошані до всіх, кого забрала найкривавіша війна ХХ століття. За цими мурами — мовчазний біль сотень тисяч. Понад 300 тисяч військовополонених пройшли через це пекло під час нацистської окупації. До 75 тисяч — так і не вийшли з нього живими. Дарницький ліс і досі пам’ятає кожен крок, кожен стогін, кожну надію, яка згасла в темряві концтабору.
Це місце — нагадування про те, до чого призводить ненависть і зневага до людяності.
Та історія має ще один бік — незламність. Сьогодні, як і 80 років тому, українці тримають оборону. Наші захисники щодня стоять проти нового зла — з вірою, що переможе свобода, а не тиранія.
Ми пам’ятаємо, щоб не втратити людське.
Ми боремося, щоб мати майбутнє.
Ми стоїмо, щоб перемогти.
Вічна пам’ять усім загиблим.
Глибока шана — тим, хто захищає нас зараз.