День донора крові -14 червня
Всесвітній день донора крові започатковано у 2005 році в ході 58-ї сесії Всесвітньої Асамблеї охорони здоров’я з метою підвищення інформованості людей про необхідність регулярних пожертвувань крові, надзвичайну цінність безпечної крові та її продуктів, висловлення подяки добровільним неоплачуваним донорам крові за їх життєво важливі дари. Дату події обрано не випадково. Це день народження австрійського імунолога Карла Ландштейнера, нагородженого у 1930 році Нобелевською премією за відкриття груп крові, що дозволило зробити переливання крові рутинною медичною процедурою.
Вибір людиною своєї місії донора починається з усвідомлення відповідальності перед реципієнтом та знання тих процесів, які супроводжують кровотворення в організмі. Гемопоез – багатостадійний процес поділу та диференціації клітин, в результаті якого виникають зрілі, функціонально повноцінні клітини крові. Вона складається з плазми і формених елементів, співвідношення яких відносно стале. Об’єм крові дорослої людини становить приблизно 1/13 маси тіла (5 - 5,5 літра). З цієї кількості 55-60% припадає на плазму і 40-45% - на формені елементи. Одночасно в крові знаходиться близько 25х1012 еритроцитів, 3х1010 лейкоцитів, 150х1010 тромбоцитів. Родоначальницею всіх клітин крові є стволова кровотворна клітина. В середньому в кістковому мозку міститься одна така клітина на 105 клітин.
Введення цільної крові не обґрунтовано і пов’язано з підвищеним ризиком інфікування реципієнта, розвитком несприятливих реакцій і ускладнень. Для переливання крові готують окремі компоненти.
Еритроцити містять гемоглобін і є основним засобом транспорту кисню в тканини. Як компонент крові їх отримують шляхом центрифугування крові з видаленням більшої частини плазми, зберігають протягом обмеженого періоду часу в холодильнику медичного призначення. При переливанні реципієнту еритроцитарної маси, що містить також лейкоцити і тромбоцити, збільшується здатність крові переносити кисень. Вона рятує життя пацієнтів при анемії, що виникла внаслідок гострої крововтрати, при серцево-судинних, легеневих захворюваннях. У передопераційний період для пацієнта може проводитись заготівля власної крові.
Лікувальна мета застосування тромбоцитів полягає в уведенні у кровоносне русло пацієнта достатньої кількості нормально функціонуючих тромбоцитів для запобігання або зупинки кровотечі. Введення тромбоцитів може знадобитись при порушенні функцій тромбоцитів, при лейкозі, анемії, підключенні пацієнта до апарату штучного кровообігу та ін.
Свіжозаморожена плазма використовується у пацієнтів з порушенням згортання крові, особливо при відсутності в крові специфічного фактору згортання, захворюваннях печінки, рідкісних дефіцитах окремих білків плазми. Виготовлення, зберігання, транспортування компонентів крові – складний технологічний процес. Клінічна трансфузіологія потребує від лікарів високого професіоналізму.
Заготівля донорської крові та компонентів крові від постійних добровільних безоплатних донорів, які не отримують за це винагороду, є одним із шляхів забезпечення безпеки та якості донорської крові та її компонентів. Регулярність донацій суттєво знижує ймовірність передачі трансфузійно-трансмісивних інфекцій, тому такі донори крові та компонентів крові належать до груп населення з низьким рівнем ризику з точки зору можливості бути носіями таких інфекцій. Цей підхід підтверджений міжнародною практикою і ґрунтується на світовому досвіді.