Будьте обережні на льоду!

Із настанням морозів на людину чек ще одна небезпека – загроза провалитись під лід. Тому, щоб зберігати своє здоров’я чи навіть врятувати життя, слід пам’ятати наступне:

- ходити по льоду можна лише тоді, коли його товщина досягне 7 см (при цьому в розрахунок береться лише товщина нижнього, зеленуватого шару льоду);

- масова пішохідна переправа може бути організована лише при товщині льоду понад 15 см.;

- для влаштування катка товщина льоду повинна бути не менше 12 см.

Якщо Вам все ж таки необхідно перейти через замерзлу річку, озеро чи ставок – то запам’ятайте, що найкраще це зробити на лижах (при цьому треба відстебнути кріплення, а палиці тримати в руках, не накидаючи петлі на кисті, рюкзак слід повісити на одне плече).

Якщо лід переходить група людей,  о відстань між ними повинна бути не менше 5 м.

При переході льоду в невідомому місці потрібно взяти палицю, щоб за її допомогою перевіряти міць льоду (якщо від удару палицею з’явиться вода, то необхідно негайно повернутись назад. Ні в якому разі не перевіряйте лід ногою).

Слід пам’ятати, що лід завжди тонший там, де є стік води, ростуть кущі, очерет, де швидка течія, де є джерела або впадає струмок.

Пам’ятка населенню переохолодження організму 

Його основні причини – тривале перебування у воді або навіть короткочасне перебування в крижаній воді. Реакція людини на переохолодження визначається ступенем адаптації організму до холоду.

Для його попередження при купанні треба обмежувати час перебування у воді й регулювати перерви між заходами у воду.

До ознобу не повинні купатися люди будь-якого віку.

Ознаки переохолодження: озноб, тремтіння, синюшність шкіряних покривів, губ, зниження температури тіла, біль у пальцях рук і ніг, поява «гусячої шкіри», позіхання, гикавка, втрата свідомості. У постраждалого наступає апатія, можливість, загальна слабкість, поверхневе дихання. Ступінь і швидкість настання переохолодження залежить від температури води та адаптації організму до холоду.

При легкому ступені переохолодження з’являються озноб, м’язове тремтіння, загальна слабкість, утруднення пересування, збліднення шкіри. Постраждалого необхідно тепло одягти, напоїти гарячим чаєм або кавою, змушувати виконувати інтенсивні фізичні вправи. Подальше купання в цей день припиняється.

Середні ступінь переохолодження характеризується синюшністю губ і шкіряних покривів, ослаблення дихання, пульс стає рідшим, з’являється сонливість, втрачається спроможність дол. Самостійного пересування.

При важкому ступені переохолодження може настати втрата свідомості. Життєві функції поступово загасають.

Перша допомога при загрозі загального замерзання полягає у швидкому рівномірному зігріванні всього тіла потерпілого з використанням будь-яких доступних джерел тепла (зігрівання біля багаття з енергійним розтиранням всього тіла, в домашніх умовах – поміщення у теплу воду з наступним активним масажем, гарячий чай або кава). За відсутності ознак дихання і серцевої діяльності необхідно поєднувати обігрівання і масаж тіла із зовнішнім масажем серця і штучною вентиляцією легень. Ознаками відновлення життєвих функцій є поява нормального забарвлення шкірних покривів, відновлення серцевих скорочень і пульсу на периферійних артеріях, а також виникнення ознобу, що свідчить про відновлення функцій нервових центрів, які відповідають за терморегуляцію. При подальшому поліпшенню стану організму людина засинає глибоким сном із рівним спокійним диханням, нормалізується активність серця та забарвлення шкірних покривів. Після надання першої допомоги потерпілого слід доставити у лікарню.