Безбар'єрність : не стигматизувати і не засуджувати

Це правило діє, якщо говоримо не лише про чутливу комунікацію, хоча, власне, це загалом основа нормального спілкування. Однак, якщо йдеться про взаємодію з людьми, які мають тимчасові труднощі, пов’язані з ментальним здоров’ям, правило особливо актуальне, бо опинитись у вразливому стані може будь-хто з нас. 

Про що мова? Наприклад, про депресію, емоційне вигоряння, посттравматичний стресовий розлад тощо. Про будь-які стани, набуті внаслідок важких, трагічних подій чи тривалого стресу. 

Більшість людей, які мають проблеми, пов’язані з ментальним здоров’ям, це усвідомлюють. Вони можуть перебувати у психотерапії чи використовувати медикаментозне лікування. І тому їм особливо прикро бачити, як колеги перешіптуються за спиною, або ж чути репліки на зразок «Тобі лікуватися треба».

Часто саме за осудом маскується страх, який люди не усвідомлюють: «А раптом це станеться і зі мною?» Тож, якщо ваша близька людина, наприклад, у депресії, а ви через це почуваєтеся розгубленим або навіть розлюченим, найкраще рішення – звернутися за консультацією до фахівця. А вже він дасть рекомендації, як взаємодіяти, як не «рятувати» людину, а поводитись так, щоб усім було максимально комфортно.