14 березня - Всесвітній день нирки

З 2006 року 2-й четвер березня відзначається як Всесвітній день нирки, в якому в 2008 році приймали участь 60 країн, в тому числі і Україна, вперше. В поточному році більше 100 країн світу на 6 континентах проводять заходи з нагоди цього дня. В структурі хронічних хвороб нирок переважають хронічні пієлонефрит та гломерулонефрит. З кожним роком збільшується кількість вторинних нефропатій - уражень нирок при інших захворюваннях, особливо при цукровому діабеті та гіпертонічній хворобі ( діабетична і гіпертензивна нефропатії). Діабетична нефропатія є головною причиною високої інвалідизації та смертності хворих на цукровий діабет.

Хворі на хронічні захворювання нирок повинні чітко дотримуватись рекомендацій лікаря стосовно дієтичного харчування, режиму праці та відпочинку, уникання дії високих, чи низьких температур, тривалого перебування на сонці. Перебування на обліку у лікаря - нефролога, або терапевта за місцем проживання, контроль артеріального тиску, лабораторних показників крові та сечі  є обов'язковим. При наявності підвищеного артеріального тиску обов'язкова вимога - регулярний постійний прийом антигіпертензивних препаратів. Цільовий артеріальний тиск для хворих на хронічну хворобу нирок - 130/80 мм рт. ст. Такий його рівень зменшує ризик розвитку  інфаркту міокарду, інсульту, зменшує темп прогресування хронічної ниркової недостатності. Важливим являється відсутність анемії. При зменшенні рівню гемоглобіну на 5г/л, артеріальний тиск підвищується на 5 мм рт.ст.

Самим важким ускладненням хронічних захворювань нирок є хронічна ниркова недостатність. Нирки відіграють в забезпеченні життєдіяльності організму дуже важливу роль: виводять в розведеному стані продукти обміну речовин (шлаки) у вигляді сечі, приймають участь в регуляції артеріального тиску, утворенні гемоглобіну, обміні кальцію. З розвитком ниркової недостатності відбувається "самоотруєння" організму, розвивається анемія, важко регулюється артеріальний тиск, з часом розвивається крихкість та ламкість кісток. На початковій стадії хронічної ниркової недостатності виникають слабкість, швидка втома, зниження, або втрата апетиту, спрага, головний біль, спочатку збільшення загальної кількості сечі з переважним її виділенням у нічний час, а потім її зменшення. Але при повільному наростанні ниркової недостатності, самопочуття у хворого може бути задовільним і працездатність зберігається навіть за умови значного порушення функціонального стану нирок. Тому особи з будь-якою патологією нирок ні в якому разі не повинні оцінювати свій стан на підставі самопочуття, а завданням лікаря є орієнтація хворого на систематичне лабораторне обстеження, виконання всіх лікарських призначень та рекомендацій.