13 листопада - Всесвітній день боротьби проти хронічного обструктивного захворювання легень
Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) вважає хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) однією з головних проблем охорони здоров’я, тим більше, що хронічні респіраторні хвороби як правило поєднуються з іншими хронічними захворюваннями. Багато людей хворіє роками і передчасно помирає через ХОЗЛ або його ускладнення. Це одна з трьох основних причин смертності в світі. Часто поширеність ХОЗЛ безпосередньо пов’язана з тютюнокурінням, хоча в багатьох країнах зовнішнє професійне забруднення та забруднення повітря всередині приміщень унаслідок спалювання деревини та біопалива є основними факторами ризику ХОЗЛ.
Світова поширеність ХОЗЛ становить 10,3%, збільшується з віком. На захворюваність впливають хвороби (серцево-судинні, порушення з боку скелетно-м’язової системи, цукровий діабет), факторами ризику яких є тютюнокуріння та вік. Збільшення тяжкості проявів хвороби супроводжується багаторазовим зростанням витрат на лікування, пов’язаних з госпіталізацією та оксигенацією в амбулаторних умовах із використанням портативних кисневих концентраторів.
Проведення заходів профілактики відіграє ключову роль у попередженні та ранньому виявленні захворювання. Поширеність ХОЗЛ серед курців та колишніх курців значно більша, ніж у некурців, у чоловіків більша, ніж у жінок, збільшується у людей старше 40 років в порівнянні з більш молодими особами. Сімейні лікарі відіграють важливу роль у профілактиці, організації своєчасної діагностики, заохоченні до припинення куріння, виконанні пацієнтами рекомендацій лікарів. Вакцинація відповідно до Національного календаря профілактичних щеплень виступає в якості вторинної профілактики ХОЗЛ.
Своєчасне виявлення захворювання впливає на зниження темпів його прогресування, зменшує імовірність ускладнень. Запідозрити ХОЗЛ може лікар будь-якої спеціалізації в усіх пацієнтів з задишкою, обмеженням активності через швидку втому, хронічним кашлем з або без виділення мокротиння, свистячим диханням. На ранніх стадіях ХОЗЛ може мати лише мінімально виражені симптоми або не мати їх взагалі, тому звертають увагу на характерні для цієї хвороби фактори ризику в анамнезі пацієнта.
Діагноз встановлюється за результатами форсованої спірометрії, коли відмічається зменшення співвідношення об’єму форсованого видиху за одну секунду до форсованої життєвої ємності легень. Тест показує, наскільки глибоко дихає людина, як швидко входить і виходить повітря з легень. В більшості епідеміологічних досліджень ХОЗЛ визначалось лише за допомогою спірометрії, а не за комбінацією симптомів та результатів спірометрії. В складних випадках диференціальна діагностика проводиться за допомогою рентгенографії та інших інструментальних методів.
Половина усіх випадків ХОЗЛ в усьому світі пов’язана з факторами ризику, відмінними від тютюну, тому необхідно враховувати інші патогенні фактори, крім куріння і той факт, що захворювання може початися в ранньому віці та вражати молодих людей. Окрему групу ризику складають особи, які у своїй професійній діяльності піддаються шкідливому впливу чинників виробничого середовища - пилу, пари хімічних сполук, аерозолів, фарби тощо. Осіб, які працюють в шкідливих умовах, направляють до лікаря-профпатолога, з ними проводять санітарно-просвітницьку роботу щодо необхідності модифікації способу життя та уникнення факторів ризику розвитку ХОЗЛ, в першу чергу - куріння.
Пацієнтам може знадобитись консультація лікаря пульмонолога за підозри на розвиток ускладнень хвороби - легеневого серця, дихальної недостатності; а також фахівців суміжних спеціальностей у разі виявлення супутніх захворювань серцево-судинної системи, порушень метаболізму, тривожних станів, депресії, остеопорозу, анемій, тощо.
Своєчасне усунення шкідливих факторів, зміна місця роботи, припинення куріння, призначення адекватного лікування сповільнює прогресування хвороби, мінімізує ускладнення та сприяє покращенню якості життя пацієнта. Відмова від куріння тютюну має найбільшу здатність впливати на перебіг ХОЗЛ. Дієта з достатньою кількістю вітамінів та мікроелементів покращує скоротливу здатність та зменшує втомлюваність дихальної та скелетної мускулатури. Різні варіанти дихальної гімнастики та фізичних вправ, які призначає лікар-фізіотерапевт, спрямовані на підвищення функціональних можливостей дихального апарату шляхом забезпечення належної координації роботи відповідних м'язів під час усіх фаз дихання.
Перевага у лікуванні ХОЗЛ віддається інгаляційному шляху введення лікарських препаратів, оскільки лікарський засіб доставляється безпосередньо до дихальних шляхів. Пацієнтів обов’язково навчають правилам використання інгаляторів.
Уніфікований клінічний протокол містить докладну пам’ятку для пацієнтів з ХОЗЛ та алгоритм відповідної освітньої роботи.