03 грудня 2024 року - Міжнародний день людей з інвалідністю

На сьогодні в Україні впроваджується Міжнародна класифікація функціонування, обмеження життєдіяльності і здоров’я (МКФ). У квітні 2022 року ухвалено Національний класифікатор функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я. Загальна мета класифікації МКФ, за визначенням ВООЗ, - створення уніфікованої і стандартизованої схеми опису станів здоров’я і пов’язаних зі здоров'ям компонентів добробуту. Відтак процес встановлення інвалідності відбуватиметься в нашій країні на основі принципів МКФ, адаптацією якої є новий національний класифікатор.

Використання МКФ в сфері психічного здоров’я потребує зосередження на розробці уніфікованих підходів, обсягів обстежень та діагностичних алгоритмів для опису функціонування осіб з різними станами інвалідності.

Дослідження проводилось на базі Комунального закладу «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи Дніпропетровської обласної ради», і було схвалено Комітетом з біомедичної етики Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара.

Проведено ретроспективний аналіз 5631 медико-соціальної справи та направлення на медико-соціальну експертизу осіб з психічними захворюваннями. Деталізована інформація про 144 особи, яким вперше встановлено групу інвалідності у 2022 році, з певними соціальними ознаками порушення функціонування. Випадки кваліфіковані у відповідності з новим національним класифікатором. Критерієм включення до дослідницької групи був вік пацієнтів від 18 до 60 років (працездатні), для яких вперше в житті визначена протягом 2020-2022 років група інвалідності: I - 24 особи, II - 77 осіб та III - 43 особи.

Всього обстежено у 2020-2022 роках 5631 пацієнта, з них 490 первинних та 5141 повторних. Встановлено інвалідність 4009 пацієнтам: серед первинних хворих – 445 особам; серед повторно хворих – 3554. Найбільшу групу склали інваліди ІІІ групи – 1469 хворих (109 – первинних та 1360 – повторних). До ІІ групи віднесено 2420 хворих (257 і 2163 відповідно); групу І встановлено 107 пацієнтам (79 і 28 відповідно). Довічна інвалідність встановлена у 29% хворих, що становило 1633 особи; інвалідність на два роки – 65% (3660 осіб); на три роки - 7% (395 осіб).

Наступним кроком було дослідження наявних розладів життєдіяльності хворих дослідницької групи з точки зору можливостей працювати, здійснювати самообслуговування, рухатись, навчатись, орієнтуватись, спілкуватись, контролювати свою поведінку. 

Результати показали достовірний кореляційний зв’язок між порушеннями функцій за доменами МКФ та порушеннями життєдіяльності залежно від групи інвалідності. 

Медико-соціальна експертиза - це визначення в установленому порядку потреб особи в заходах соціального захисту, включаючи реабілітацію, на основі оцінки обмежень життєдіяльності, що викликані стійким розладом функцій організму. Експертиза проводиться медико-соціальними експертними комісіями, які створюються за територіальним принципом. Експертиза виявляє ступінь обмеження життєдіяльності, причини, час настання, групу інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційні можливості особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації. Літературні дані свідчать, що МКФ частіше використовується в реабілітації, але є спроби впроваджувати підхід для опису функціонування людей з психічними розладами. В Україні існує декілька наукових досліджень такого спрямування. 

Дослідники заключили, що Критерії життєдіяльності, запропоновані ВООЗ і які використовуються сьогодні в нормативних документах України для медико-соціальної експертизи осіб з психічними розладами, дозволяють достовірно визначити ознаки інвалідності, відповідну групу і строк інвалідності.